Та баба так глосьно запитала гдзє можна ксєндза поцаловаць, а он бідни розцєралсєнь і нє мугл ні сказаць, ні показаць. А баба єсьць баба, она сама додумалась і свайо здєлала. Ксьондз бил красни як червоний бурачок.
Та́ка ста́ла обстано́вка, же попа́длам в проса́к, а́лє я тши́мамсєнь і бе́нде за́вжди бо́дра.
Та́кє здзівова́нє, ну на ца́ли сьвят.
Сє́дим ро́ків для тего песі́ка.
Скро́ндель з йобка́мі (ябка́мі)
Слічна іно по коляна…
Сніг зи́йдзє і в жму́ркі гуля́ми.
Ста́нол на пшехо́дзє і нє ру́хасєнь. І нікт нє мугл є́го здві́ноньць з мє́йсца.
Сю́ди-ту́ди, а там облиша́йон..
Та лямпе́чка нє хо́че сьвє́ціць, напе́вно згожа́ла.
Та мло́дзєж так те́раз одзє́васєнь, же по-про́сту ри́гаць хо́чецца, а на́ши ксьо́ндзикі ніц. А́бо ві́дзо, а́бо нє, або їм сами́м то нра́віцца. Їм хо́цьби хни.
фінансово.
Щиро дякуємо!
