Цось нєвпожо́ндку з тим мікрофо́нем- і з ду́хем тво́їм.
Цось оде́мнє шче́за ча́сто шча́сьцічко. Нівчо́м нє візьо́т мнє.
Чи́сто вся обмасьці́ламсєнь об сьця́нен.
Чловєчко́вє вдзє́нчним гло́сем спєвайо́н,ах спєвайо́…
Юж гєжба́та сто́ї в стакані́ку, о́йче хвале́бни.
Я бєз поня́тія, отку́да те дурні бйо́ролнсє?
Я то патшен на то сквозь пальци
Я до́бже розу́мє же в транспо́рцє вши́стко
Я є́му вши́стко розказу́є, а он вши́стко заби́ва.
Я є́му повя́дам – ти цо зу́ма зе́шедл, а он мнє на тши бу́кви по́слал, ніго́дяй.
Я жи́єн в пєньцьоета́жним до́́мє, а мо́я цуре́чка ря́дом в дзєвєньцьоета́жним, ми то так з ньон дружи́ми.
Я на свою́ сомба́чке настомпі́лам, о́на мнє уконсі́ла і одра́зу зде́хла. Юж нє мя́ла рату́нку.
Я нє чу́єн, цось у ву́сі кру́ці.
Я сєнь з ньон клонці́ламсєнь, а́лє моя́ взяла́.
Я там подару́нек заньо́сла, на капо́цє сто́ї.