Дайджест

Життя як сльоза

26 Серпня 2009, 00:18 889 Маргарита Норець, Католицький Вісник
luck_orda

2007 р. в пам’ятний календар ЮНЕСКО було внесено ім’я поляка Наполеона Орди. Згодом в Парижі, біля Опери Граньє, було відкрито меморіальну дошку, проведено низку наукових конференцій, на батьківщині художника було встановлено пам’ятник. Але й досі ім’я митця, творчість якого тісно пов’язана з Україною, мало відоме широкому загалу.

Повстанець та емігрант

1807 р. Європою переможним маршем крокують війська Французької республіки на чолі з молодим амбітним генералом Наполеоном Бонапартом. Для всіх поневолених народів він був втіленням слави і свободи. Тому скромний поміщик з Воронцевичів Пінського повіту Мінської губернії називає свого первістка ім’ям великого корсиканця. Сам того не бажаючи, Міхал Орда «передрік» синові долю бурхливу і незвичайну. Життя Наполеона могло послужити сюжетом для романів його паризьких приятелів – Бальзака чи Стендаля. У два роки хлопчик втратив батька. Вихованням дітей зайнялася мати – чудова піаністка. Через багато років Орда навчався у Фредеріка Шопена та Ференца Ліста, став не тільки відомим педагогом – музикантом, а й автором більше ніж двадцяти полонезів, серенад, романсів, мазурок, вальсів тощо. Домашнє виховання юнак продовжив у Свисловицькій гімназії та на фізико-математичному факультеті Віленського університету.

Можливо й став би він відомим інженером чи вченим, але на четвертому році навчання був заарештований за участь у таємничому товаристві «променистів». Відсидівши більше року у в’язниці, хлопець повертається додому, допомагає матері господарювати та «гризе» науку самотужки. Листопадове повстання 1830 р. застає Наполеона Орду рядовим кінної гвардії Литовського корпусу. Не вагаючись стає на бік повстанців і воює під командуванням генералів Юзефа Хлопіцького та Міхала Радзівілла. Орда воював добре, був нагороджений Золотим хрестом «Воїнська доблесть» (це у 24 роки!).

Після поразки повстанці мали лише два шляхи: до Сибіру чи в еміграцію. Наполеон Орда разом з товаришем Титом Полонським здійснили здавалось неможливе: через Австрію, Італію та Швейцарію – пішки! – дісталися Франції.

Париж того часу став прихистком для вигнанців з багатьох країн. Був тут і осередок Великої польської еміграції. У салонах графа Плятера і князя Чарторизького Орда грає на музичних вечорах, супроводжуючи читання поезій Адама Міцкевича, стає членом Історико-літературного товариства Комітету польської еміграції тощо. Серед його друзів Джоакіно Россіні, Шарль Гуно, Джузеппе Верді. За порадою Шопена Орда навчається у відомого французького пейзажиста П’єра Жирара. Відома одна з його перших робіт, створена в майстерні вчителя – «Французький пейзаж» (1833 р.). І хоча на життя Орда продовжує заробляти музикою, в сорокових роках стають популярними серії франко-рейнських та іспано-португальських ескізів, зроблених під час його подорожей Європою.

Як педагог він відомий своїми «Граматиками польської мови» (1856) та музики (1873). Весь прибуток за «Альбом творів польських композиторів» (1838) був відданий на допомогу потребуючим співвітчизникам в еміграції. Орда також не цурався бізнесових справ: разом з приятелем заснував Торгово-комісійний Дім в Парижі. Певно справи йшли досить добре, бо акціонерне товариство Італійської опери запропонувало Орді стати їхнім музичним директором.

«Господар» і знову… вигнанець

Забезпечене життя у колі друзів, одруження з француженкою, народження сина Вітольда – здавалося б, ніщо не може стати на заваді спокійної, поважної старості. Але в Росії відбуваються події, які певним чином змінили долі багатьох людей, і Наполеона Орди у тому числі також. Поразка в Кримській війні, смерть Миколи І – країна потребувала змін, втіленням котрих став новий цар Олександр ІІ, згодом названий Визволителем. Не всім відомо, що перед звільненням селян Олександр ІІ «звільнив» декабристів та колишніх повстанців. Амністія 1856 р. «визволяла» також і Орду. Проте, як і у випадку скасування кріпосного права, реформа мала певні обмеження. Повертатись з вигнання дозволяли, а от віддавати конфісковане майно – не збиралися. Після неймовірно довгих і нудних клопотань художнику дозволили… взяти свій маєток у… оренду. В «Красному дворі» він не тільки порядкує в полі, а й будує фабрику: «Я взявся за поліпшення господарства, для чого перебудував ферми, закупив господарський інвентар, викопав рів у 4656 саженів, тримаю худобу – 670 голів і 100 голів іспанських овець. Все це зроблено моїм власним коштом». Та незабаром помирає мати, й успішний поміщик знову стає вигнанцем, тепер вже у власній батьківщині.

Почалося повстання 1863 р. ще до його початку жандармське управління доповіло губернському начальству: «Орда веде самотнє життя, весь свій час присвячує кресленню планів фортець, ці креслення передає за кордон, отримуючи за це великі гроші». Виявилося, що й гроші не такі вже й великі, і що креслення є замальовками старих панських садиб і костелів. Проте повстанець, навіть у поважному віці, залишався загрозою для імперії. Його заарештовують і запроторюють до Кобринського замку. Орді, як людині, котра начебто двічі порушила присягу, загрожувало тяжке покарання. Справа набула широкого розголосу: сам цар мав вирішувати долю в’язня. Дружина Орди вернулася по допомогу до французького посла. Чи то прохання від імені імператора Франції мало вплив, чи Олександр ІІ знову вирішив заграти роль милосердного, – невідомо, але художник був амністований. Він зберіг життя, але втратив засоби для існування.

Певний час Орда жив у маєтку сестри Гортензії, а згодом став учителем у родині одного з найбагатших польських магнатів в Україні Адама Жевуського.

«Зберігач краси рідного краю»

mlynow

Фінансова незалежність дала можливість задовольнити дві пристрасті – до подорожей і до малювання. Останніх п’ятнадцять років свого життя Наполеон Орда присвятив увіковіченню мальовничих місцин рідного краю. Понад тисяча робіт, що зображають історичні, архітектурні пам’ятки, містечка, села…

На жаль, більшість з них ми можемо побачити лише на роботах художника. Нащадкам мало залишили повстання, революція, громадянська та дві Світові війни, радянська манія знищувати все «непотрібне». Монастирі та костели в Березі, Волинцях, палаци Ружанських, Дережинських не зовсім відомі, але дуже милі панські садиби. Від них не залишилося й сліду, як, до речі, й від маєтку самого Орди. Видатний польський письменник Юзеф Крашевський писав до Орди: «Ці краєвиди є унікальним збірником. Ми всі в захоплені, тому що Ви повернули нам спогади про рідний край. Якщо Ви зможете надрукувати цей альбом, то реалізуєте велике завдання, яке багатьох спокушало, але на яке ніхто не зміг наважитись».

Україні і зокрема Волинському краю художник присвятив 177 творів. Замок Радзивіллів і Троїцький костел у селищі Олика, пам’ятник князю Пронському, каплиця Св.Теклі у Берестечку, руїни палацу Вілогів, Святомихайлівський костел у містечку Толоби – ці світлі спомини нашого спільного минулого у своїй повній красі можна побачити лише на літографіях Наполеона Орди.

Роботи художника використовувалися як точні і яскраві своєрідні документи при реставрації парку «Олександрія» у Білій Церкві, замків у Луцьку, Острозі та знаменитій київській Андріївській церкві.

Під час однієї з подорожей уже немолодий художник занедужав і відійшов у вічність весною 1883 р. в Варшаві.

Повстанець, композитор, піаніст, художник Наполеон Орда залишився в історії чотирьох країн – Польщі, України, Білорусі, Франції – не лише як патріот і митець. Як кожний самобутній митець, він створив власний неповторний світ, в якому гармонійно поєдналися реалістичні деталі і романтичний дух історії.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: