Папа повернувся з літньої резиденції у Кастель Гандольфо і провів загальну аудієнцію у Ватикані.
У першу середу вересня 2009 р. у ватиканській залі Павла VІ відбулась загальна аудієнція Папи Бенедикта ХVІ з вірними. Цього дня Святіший Отець повернувся до роздумів над великими церковними постатями, письменниками Східної і Західної Церкви, які жили у Середньовіччі.
Вдивляючись у їхнє життя і їхні твори, зазначив Папа, бачимо немов у дзеркалі, що означає бути християнами. Святіший Отець запропонував зібраним задуматись над особистістю святого Одона, абата з Клюні.
Одон народився приблизно 880 року у Франції. Бажання духовної посвяти виникло у нього внаслідок моменту особливої благодаті, про який він розповів одному монахові на ім’я Джованні, який пізніше став його біографом. У 16 років він у надвечір’я Різдва, спонтанно проказав молитву до Пресвятої Богородиці: «Моя Пані, Мати милосердя, яка цієї ночі дала на світ Спасителя, молися за мене. Твоє славне та унікальне народження, о Наймилостивіша, є мені прибіжищем». У майбутньому святий Одон найчастіше звертатиметься до Пречистої Діви Марії тим іменем: «Мати милосердя», називаючи Її також «єдиною надією світу, … благодаттю, перед якою відчинилися двері раю». Зачарований ідеалом монашого бенедиктинського життя, святий Одон вступив до монастиря у Боме, а згодом розпочав монаший подвиг в абатстві у Клюні, посвятившись аскезі і навчанню. А з 927 року був абатом вищезгаданого монастиря. Кілька разів святий абат відвідав Італію, був у Римі, в Монтекассіно, Суб’яко і Салерно. Власне, перебуваючи в Римі влітку 942 року, він важко занедужав і, відчуваючи близький кінець земного життя, усіма зусиллями забажав повернутись до Тура, до гробу святого Мартина, де й помер у листопаді того самого року.
Як наголосив Святіший Отець, варто пригадати також набожність Одона до Євхаристійного Ісуса. Святий був глибоко переконаним у справжній присутності Божого Сина під видами хліба і вина, тому вважав, що лише той, хто духовно з’єднаний з Христом, може гідно брати участь Євхаристійній Жертві, а в протилежному разі – це є йому на осудження. «Усе це запрошує нас із новою силою і глибиною повірити у правду про присутність Господню. Присутність Творця серед нас, який віддається нам у руки і нас перемінює, як перемінює хліб і вино, так перемінює світ», — мовив Святіший Отець.
Далі Папа наголосив, що святий Одон був справжнім духовним провідником — як для монахів, так і для мирян свого часу. Він пропонував докорінну переміну життя, спираючись на покору, суворість (щодо себе), віддаленості від минущих речей і наближеності до вічних. Був суворим до себе і добрим для інших; був людиною великої доброти, яка походить від контакту з Божою добротою.
Закінчуючи своє повчання, Святіший Отець побажав, що усі ми могли знайти джерело радості, що походить від Божої доброти.
Рука папи ще не прийшла до норми, але було помітно, що у зап’ястку вона вже рухлива. Під час аудієнції Папа був у доброму гуморі й усміхався.
За матеріалами: Радіо Ватикан, Ратцингер-Информ
фінансово.
Щиро дякуємо!
