Не встиг початись Адвент, як в Польщі та в інших країнах Європи все почало свідчити, що скоро Різдво. Але чи справді святкова метушня та прикрашені вулиці з торгівельними центрами наближують людей до справжнього пережиття свята?
Перед тим як я почала жити в Польщі, я завжди думала, що наші християнські свята набагато краще можна переживати власне в тій країні, де римо-католики складають більшість, а не так як у нас в Україні, значну меншість. Адже це вихідний день і не потрібно думати про те, що потрібно йти на пару 25 грудня, а ще гірше – складати іспит. Я просто мріяла колись втекти від порожніх вогнів вулиць Києва чи Харкова до яскравої Польщі на Різдво…
Проте подібні мої думки дуже швидко розвіялись, коли я перший раз опинилась в Польщі власне у передріздвяний період. Починається Адвент, який покликаний перш за все на внутрішню підготовку наших сердець на друге пришестя Христа та переживання різдвяних свят. Але не встиг він розпочатись, як все навколо тебе у Варшаві: на вулицях, в магазинах, в університеті – вже кричить про те, що свято вже поруч і спонукають більше піклуватись про зовнішнє приготування, але ж ніяк не внутрішнє. Магазини заманюють тебе привабливими різдвяними знижками, у центрі міста вже почався ярмарок з різними різдвяними ласощами, співаються навколо колядки. А що ще більше мене вразило – продається в переходах (!) облаток на вігілію, а жінка, яка його продає, тримає в руках цигарку… Скажіть, чи це справді підготовка до Дня народження нашого Спасителя? Мені здається, що це тільки зовнішня оболонка, яка тільки дуже успішно відволікає нас від того, щоб ми у тиші свого серця задумались, що для нас є Різдво і як ми можемо підготувати себе на гідну зустріч з Новонародженим…
Все це мене спонукало задуматись, що Різдво вдома, в Україні, не в католицькій країні, найкраще переживається, ніж тут у Польщі, принаймні для мене. В обличчях наших людей, я завжди бачу щиру радість… радість від народження Того, Хто прийшов нас спасти… І після закінчення люди не поспішають швидше додому, відразу після благословення, а ще трохи залишаються в храмі, щоб поспівати колядки та поділитись радістю Різдва Христового з іншими…
Тому бажаю Вам всім запросити до свого серця Дитятка Ісуса, а Він не залишить Вас без Своїх дарів та благословення… Веселого Різдва!
_________________________________________________________
УВАГА!
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
