Проповідь Святішого Отця під час першої вечірні у першу неділю Адвенту
Цим богослужінням вечірні ми вступаємо в літургічний час Адвенту. У сьогоднішньому біблійному читанні, взятому з Першого Послання до Солунян, апостол Павло закликає нас бути готовими до «приходу Господа нашого Ісуса Христа» (5,23), залишаючись бездоганними з допомогою благодаті Божої. Павло використовує саме слово «прихід», на латині – Аdventus, від якого і походить слово Адвент.
Поміркуємо коротко над значенням цього слова, яке можна перекласти як «присутність», «прибуття», «пришестя». У мові стародавнього світу існував технічний термін, що використовувався для позначення прибуття будь-якого чиновника, візиту царя чи імператора в якусь провінцію. Але він міг також означати пришестя божества, яке вийшло зі свого укриття, щоб показати себе з усією силою, або якого прославляють, як присутнього в культі. Християни прийняли Слово «Адвент» для вираження свого зв’язку з Ісусом Христом: Ісус є Цар, що вступив у цю бідну «провінцію», яка називається землею, щоб нанести візит усім; учасниками свята Свого пришестя Він робить тих, хто вірить в Нього, тих, хто вірить в Його присутність у літургійних зборах. Слово adventus по своїй суті означає: Бог – тут, Він не віддалився від світу, Він не залишив нас самотніми. І навіть якщо ми не можемо бачити і відчути Його, як це відбувається з іншими реальностями, Він – тут, і приходить до нас у різні способи.
Отже, значення виразу «Адвент» включає в себе також поняття visitatio, що просто кажучи означає «візит»; в цьому випадку мова йде про візит Бога: Він входить в моє життя і бажає звернутися до мене. Всі ми знаємо з досвіду повсякденного життя, що у нас мало часу для Господа, так само, як і для себе, оскільки ми занадто захоплені «робленням». Хіба неправда, що часто нами керує саме спрага діяльності, що суспільство, зі своїми численними інтересами, монополізує нашу увагу? Хіба неправда, що ми присвячуємо багато часу веселощам та розвагам різного роду? А іноді якісь події нас буквально «збивають з ніг». Адвент -це інтенсивний за своєю наповненістю літургічний час, який ми сьогодні розпочинаємо. Він закликає нас зупинитися, щоб в мовчанні усвідомити деякуь присутність. Це заклик зрозуміти, що окремі події дня є знаками, через які Бог звертається до нас, знаками уваги, яку Він має для кожного з нас. Як часто Бог дає нам відчути Свою любов! І для нас було б чудово і корисно вести, так би мовити, «духовний щоденник» цієї любові! Адвент закликає і спонукає нас споглядати присутнього Господа. Хіба впевненість в Його присутності не повинна допомагати нам бачити світ іншими очима? Хіба вона не повинна допомагати нам вважати все наше життя як «візит», як спосіб, яким Він може прийти до нас і стати нам близьким у будь-якій ситуації?
Іншим фундаментальним елементом Адвента є очікування, – очікування, що одночасно є надією. Адвент спонукає нас зрозуміти зміст часу та історії як «Кайрос», як сприятливу можливість для нашого спасіння. Ісус проілюстрував цю таємничу реальність у безлічі притч: у розповіді про слуг, яким потрібно було чекати повернення пана; в притчі про дів, що очікують молодого; в притчах про сіяння і про жнива. Людина у своєму житті знаходиться в постійному очікуванні: у дитинстві їй хочеться швидше вирости, ставши дорослим, вона прагне до реалізації та успіху, у старшому віці людина прагне заслуженого відпочинку. Але настає час, коли вона раптом виявляє, що її надії були надто малі, якщо окрім професії та статусу в суспільстві їй більше нема на що сподіватися. Надія відзначає шлях людства, але для християн вона надихається впевненістю: Господь присутній у щоденному плині нашого життя, супроводжує нас, і одного разу Він зітре і наші сльози. Одного разу, в не дуже віддаленому майбутньому, все знайде своє звершення в Царстві Божому, Царстві справедливості і миру.
Але існує дуже багато способів очікування. Якщо сьогодення не заповнене сенсом, то очікування ризикує стати нестерпним, якщо чекаєш чогось, але в цей момент немає нічого, тобто якщо сьогодення залишається порожнім, то кожна мить здається надмірно довгою, і очікування перетворюється у дуже важкий тягар, тому що майбутнє залишається повністю невизначеним. Коли ж життя наповнене сенсом і кожну мить ми осягаємо щось особливе і переконливе, тоді радість очікування робить сьогодення більш цінним. Дорогі брати і сестри, давайте інтенсивно жити сьогоденням, де нас вже досягають дари Господні, давайте жити їм, спрямованими в майбутнє, – в майбутнє, яке наповнене надією. Християнський Адвент стає, таким чином, приводом для того, щоб пробудити в нас справжній зміст очікування, повертаючись в саме серце нашої віри, яким є таємниця Христа, Месії, очікуваного довгими віками і народженого в бідності Віфлеємського хліву. Прийшовши до нас, Він приніс і продовжує приносити дар Своєї любові і спасіння. Він присутній серед нас, і говорить до нас багатьма способами: у Святому Письмі, у подіях літургійного року, у святих, у подіях повсякденного житті, у всьому творінні, яке змінює свій вигляд в залежності від того, чи стоїть за ним Він, чи воно укрите туманом невідомості щодо витоків цього творіння і його майбутнього. Ми, в свою чергу, можемо звернутися до Нього зі словом, викласти Йому наші страждання, нетерпіння, питання, що виходять з серця. Ми впевнені в тому, що Він нас завжди чує! І якщо Ісус присутній серед нас, то більше не існує жодного порожнього часу, позбавленої сенсу. Якщо Він присутній, ми можемо продовжувати сподіватися, навіть коли інші більше не можуть надати нам ніякої підтримки, навіть коли сьогодення стає болісним.
Дорогі друзі, Адвент – це час присутності й очікування вічного. Саме тому воно особливо є часом радості, – внутрішньої радості, яку ніяке страждання не може погасити. Цей час радості, яка викликана тим, що Бог став дитиною. Нехай ця радість, яка невидимо живе в нас, спонукає нас з довірою продовжувати шлях. Зразком і підтримкою цієї внутрішньої радості є Діва Марія, через Яку нам було дароване Немовля Ісус. Нехай ця вірна учениця Свого Сина, випросить для нас благодать прожити цей літургічний час у чуванні і діяльності в очікуванні. Амінь!
За матеріалами: Agnuz
фінансово.
Щиро дякуємо!
