Князь Монако блокує законопроєкт про легалізацію абортів

Князь Монако Альбер II відмовився підписувати законопроєкт, який має на меті легалізувати в країні аборти.

Рішення князя зупиняє запропоновану реформу і залишає чинний закон без змін, пише Catholic Herald. В інтерв’ю місцевій газеті «Monaco-Matin» монарх пояснив, що законопроєкт не розглядатиметься і розповів про причини такого рішення. 

«Я вважаю, що нинішня система виражає те, ким ми є, враховуючи роль католицької релігії у нашій країні, водночас забезпечуючи безпечну та гуманну підтримку», — сказав Альбер ІІ.

Згідно з чинним законодавством, аборти в Монако формально залишаються незаконними, хоча з 2019 року вони декриміналізовані. Переривання вагітності дозволено лише за трьох обставин: зґвалтування, серйозний ризик для життя матері або значні вади розвитку плода.

Запропонований закон, внесений до Національної ради у березні 2025 року й ухвалений у травні 19 голосами проти двох, мав на меті дозволити добровільне переривання вагітності до 12 тижнів (16 тижнів у випадках зґвалтування), а також знизити вік згоди батьків з 18 до 15 років.

Однак два тижні тому державний міністр Крістоф Мірманд повідомив президента Ради Томаса Брезцо, що уряд не вживатиме цих заходів. Князь попросив уряд офіційно повідомити Раду про те, що законопроєкт не буде оприлюднено.

«Я розумію, наскільки це чутлива тема, і які емоції вона може викликати», — сказав монарх, визнаючи делікатність питання.

Він також вказав на законодавчі оновлення 2009 та 2019 років, зазначивши, що Монако вже досягло «збалансованої системи, яка поважає конституційні принципи Монако, культурну ідентичність і жінок, яких це стосується».

На думку князя, рішення слід тлумачити у світлі конституції Монако, яка визнає католицизм державною релігією. «Це підтверджує те місце, яке католицька релігія займає в нашій країні», — сказав він.

Закон Монако про аборти був одним із найбільш пролайферських у Європі. Закон 2009 року обмежував переривання вагітності трьома зазначеними вище винятковими випадками, а реформа 2019 року скасувала кримінальні санкції проти жінок, які зробили аборти за кордоном, зокрема у сусідній Франції.

Рішення принца Альберта має паралелі в історії європейської монархії. У 1990 році король Бельгії Бодуен відмовився підписати закон, що легалізував аборти до 12 тижнів. Уряд оголосив короля «тимчасово нездатним правити» протягом одного дня, і у цей 36-годинний період Рада міністрів колективно підписала закон, зробивши його чинним без схвалення короля. Наступного дня парламент поновив Бодуена на троні. У 2024 році Папа Франциск закликав беатифікувати цього бельгійського короля, наразившись на критику — зокрема, і з боку колективу католицького університету.

У 2008 році Великий герцог Анрі Люксембурзький відмовився підписати законопроєкт, який легалізував би евтаназію. На відміну від Бельгії, Люксембург вніс зміни до своєї конституції, згідно з якими монарх більше не «санкціонує» закони, а лише «оприлюднює» їх.

Ганс-Адам II, принц Ліхтенштейну, також чітко заявив, що накладе вето на результати будь-якого референдуму, який пропонуватиме легалізувати аборти в країні.

Однак випадок з Монако — це рідкісний приклад, коли втручання монарха безпосередньо зупинило спробу запровадити закони, націлені проти життя.