Здавалося б, яке місце краще підходить до написання матеріалу про Релігію, Церкву та моду, ніж Каліфорнія? З одного боку, маємо Лос Анджелес, Голівуд – сучасні Содом і Гомора, всіх цих «селебрітіс», а з іншого – все просто промовляє про присутність католицизму: Лос Анджелес, Санта Моніка, Санта Барбара, Сан Франциско, Сакраменто… Виявилося, хто зі стереотипами (упередженнями) приходить, той може повернутися ні з чим.
Отже, тема нашої розмови «Релігія, Церква, Мода». Я правильно зрозумів? – моїм співрозмовником є каліфорнійський релігієзнавець Аарон Т.Річардсон. – А чи не думаєш, що така постановка питання є некоректною, принаймні у контексті Каліфорнії та Католицької Церкви?
Перепрошую, здається, я роблю інтерв’ю з тобою, а не ти зі мною.
Так, так. Я тільки боюся, що ти очікуєш від мене монологу на задану тему. А тема задана некоректно, тому що ти, як, напевне, більшість ваших співгромадян, перебуваєш у полоні низки стереотипів.
Наприклад?
Почнемо з того, що це у вас там, у Центральній та Східній Європі, може бути мода на релігійність або мода на католицизм. Хоча ці два поняття просто треба розвести. На мою думку, можна говорити про моду на релігійність, і от про моду на католицизм говорити просто не має сенсу. Бо католики є меншістю (як у твоїй країні), або є органічною частиною суспільної свідомості (як у вашій сусідній Польщі), або просто ніхто цим серйозно не переймається (як у Литві). І ось там, де ніхто серйозно не переймається, можна говорити про моду на релігійність.
Ніхто?
Ну добре. Більшість. Так само, як у вас більшість – православні, так у Литві більшість – католики. З таким само результатом, до речі. Я про те, що за таких умов і з’являється мода на релігійність, але якусь екзотичну релігійність. Бути справжнім буддистом так само важко, як і справжнім католиком, але, погодься, тут є елемент екзотики.
Погоджуюся, але повернімося до Каліфорнії, бо з тим, що у мене, я більш-менш знайома. Чому моя постановка питання некоректна? Адже це у вас, а не у нас – «фабрика мрій», це ваші селебрітіс (зірки) не сходять з екранів (і у нас також). А їхній стиль життя важко назвати побожним.
От бачиш. Я до тебе з піднятим заборолом, а ти до мене зі стереотипами. І намішала все до купи. Якщо говорити серйозно, то потрібно розділяти ситуацію у Каліфорнії і Голівуді. Голівуд – це не Каліфорнія. І Каліфорнія сама по собі – це не те, що ти собі уявляєш. Переконаний, ти сюди приїхала писати матеріал, бо думала, що католики становлять більшість. Правда?
Правда. Статистика каже…
Облиш статистику. Точніше, якщо говорити про статистику, то шукай комплексну статистику, не лише за релігійним складом, а також за етнічно-расовим. Чого так на мене дивишся? Так, за етнічно-расовим і соціальним. Бо якщо говорити про білу каліфорнійську більшість, то вона протестантська. Католики можуть становити більшість за рахунок емігрантів першого покоління з Центральної та Південної Америки, які не мають (поки що) реальної влади у штаті. Можливо, згодом. Але, що важливо для нашої сьогоднішньої теми, для них католицизм – це повітря, бути католиком – все одно що дихати, і про жодну моду говорити просто некоректно.
Майже в кожному місті США крім Бродвею буде ще й «Свята вулиця»
Якщо католики не є історичною більшістю, то звідки така багата топоніміка? Чи не кожна географічна назва промовляє…
З історії, дорогенька моя, з історії… Ви (європейці) звинувачуєте нас, американців, у незнанні історії, культури, незнанні мов. А як багато ви знаєте про нашу історію? Якби ти знала більше, то не питала би. Бо Каліфорнія увійшла досить пізно до складу США. Тривалий час вона належала Мексиці, певний час була незалежною. Загалом латинська культура – це історичне серце цієї землі, і з часом гегемонія білої людини тут закінчиться. Можливо, за якихось 20 років тут не можна буде існувати без знання іспанської, але не зараз.
Добре, можна сказати, що переконав. Тепер про інше. На початку розмови ти звинуватив мене у некоректності постановки питання загалом. Що малося на увазі?
Скажи, як давно ти бачила американський долар?
Я тебе серйозно питаю. До чого тут долар?
А до того, що якби ти була уважною або неупередженою, то серйозно трактувала би те, що написане на кожній банкноті, яку ще полюбляють у світі. Звісно, недовго залишилося, але ще…
Маєш на увазі «In God we trust» (ми віримо в Бога – Т.Д.)? Ти це серйозно?
Абсолютно серйозно. На відміну від ваших теренів з перерваною релігійною традицією та «модою» останніх 20-25 років, у нас релігійність – це частина ідеології. Подобається це тобі чи ні. Тут, радше, «модним» є декларування свого атеїзму, або а-релігійності. Як дух спротиву і реакція на офіційну державну ідеологію, якщо хочеш. Ця держава, і я зараз говорю не лише про милу серцю Каліфорнію, а США загалом, була створена віруючими людьми. Християнськими протестантами. Практично у кожному місті, якщо є назви вулиць (а не лише номери), то крім Бродвею, буде ще й Голі-стріт – свята вулиця. Інше питання, що ця протестантська більшість часто поводилася неполіткоректно не лише з представниками інших рас, а й з християнами інших конфесій. Зараз не люблять про це говорити, але кожне покоління новоприбулих католиків мало тяжкі часи – й ірландці, і поляки, тепер-от латінос. Але це має не релігійну причину, а економічну. Новоприбулі зазвичай є бідними людьми, які претендують на «наші» блага, і релігійний чинник відіграє другорядну роль, хоча дуже часто саме на нього вказують у першу чергу.
Як тоді бути з Голівудом. Хочеш сказати, що він не відіграє жодної ролі у сучасній моді?
Ні, не хочу. Хочу сказати, що для вас Голівуд служить головним джерелом знання про Америку, а Америка інша. Але не можу вас у цьому звинувачувати. Адже і для мене джерелом уявлення про Східну Європу були фільми про Джеймса Бонда і книжки Достоєвського.
Вибухонебезпечна суміш.
Так, погоджуюся, – як і ваша, між іншим. Що сучасний український підліток знає про США? Купку імен селебрітіс. Ось тут і виникає питання про надуману моду на релігійність. Коли знуджені зірки себе шукають, і кожен їхній «чих» стає надбанням світової громади. І шукають вони себе переважно в екзотичних проявах релігійності: саєнтологія, каббалістика, буддизм тощо. Так, вони впливають на формування моди на релігійність, але це зовсім інші речі, ніж ті, що відбуваються у вас. До того ж, це не пов’язане з католицизмом загалом, і таке далеке від життя пересічних каліфорнійців. Ти не можеш складати враження про релігійність Каліфорнії через те, що Брітні Спірс зацікавилася каббалою, а Траволта чи Круз є адептами саєнтології.
Сполучені Штати є різні, тому вони такі цікаві. Не можна сказати, що вони досягли чи досягнуть сталості. Вони й цікаві через це різноманіття і прагнення знайти шляхи толерантного співжиття. Не все легко вдається, не все одразу, але ми на шляху. Дивись, ми зараз на кампусі університету Берклі – «найбільш лівацького», «най-червонішого» університету Каліфорнії, і тут маємо католицький релігійний інститут. Ти була у Південному університеті Лос-Анжелеса і бачила релігійний центр того університету, де є місце для молитви і християнам, і мусульманам, і буддистам. Той, хто шукає дорогу до Бога, може її знайти.
А той, хто хоче бути модним?
Йому релігія для буття «модним» не потрібна. Той шукає інші шляхи.
Дякую за цікаву розмову.
Будь ласка. Вибач, що намагався зруйнувати ваші усталені стереотипи.
фінансово.
Щиро дякуємо!
