Для Церкви явище міграції належить до пріоритетних душпастирських завдань – читаємо в заключному документі Папської Ради душпастирської опіки емігрантів та біженців. Це напрацювання є плодом засідань VI Всесвітнього Конгресу душпастирства мігрантів і біженців, який відбувся в Римі 9-12 листопада минулого року.
Церква може не тільки допомогти мігрантам зберегти їх віру і культуру, але також повинна відкрити для них культуру країн, що їх приймають,- читаємо у ватиканському документі. – Солідарність є першим кроком у напрямі поділу релігійними цінностями між локальною спільнотою та приїжджими. Це може вести до євангелізації і оживлення віри тих, хто вже зазнав секуляризації. Міграція – це також важлива екуменічна можливість.
Дикастерій звертає увагу на те, що у багатьох випадках саме Церква стала адвокатом прав людини і гідності мігрантів, особливо тих, що зазнали найбільшої шкоди, жінок і дітей. Вона організувала також конкретні структури допомоги і інтеграції, що відповідають на потреби, травми і беззахисність тих, хто залишив свою сім’ю і потрапив в небезпечну ситуацію.
Особлива опіка, зазначається у ватиканському документі, належить юним емігрантам і біженцям. Церква повинна стати для них місцем зустрічі, де пізнають братську любов і прийняття.
За матеріалами: Milites Christi Imperatoris
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
фінансово.
Щиро дякуємо!
