Слово Боже, і взагалі «слово» в біблійному розумінні ніколи не має характеру абстракції. Кожне слово Бога є одночасно подією, фактом, спричиняє те, що собою означає. Подібну дію має таїнство – видимий знак невидимої Божої благодаті. Тому можемо говорити про сакраментальний характер Божого Слова.
Історія спасіння виражена у словах і вчинках – так каже Догматична конституція про Боже Об’явлення Dei Verbum. Натомість Катехизм Католицької Церкви має для нас також і таке повчання: «Слова і вчинки Ісуса протягом Його прихованого від світу життя та Його публічної місії були вже спасенними. Вони випереджали силу Його пасхального таїнства. Вони проголошували й готували те, що Він мав дати Церкві, коли все буде сповнене” (ККЦ 1115). Замислімося над цією правдою, роздумуючи над чудами Ісуса, або, як це точніше виражає грецька мова, над «ділами міці». В Євангелії від Матея опис чудес розпочинається від 8-го розділу, і відкриває цей євангельський цикл оздоровлення прокаженого:
«Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу. І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: «Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити». Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: «Хочу, очисться!» І він негайно же очистився від прокази. Тоді Ісус промовив до нього: «Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідчення».
Матей, описуючи це оздоровлення, згадує: це сталося, коли Ісус сходив згори. А ми знаємо добре, чому Ісус часто ходив на гору, на самітне місце – для того, щоб молитися. Проповідь Слова і молитва – належний контекст оздоровлення.
Звернімо увагу на дії прокаженого. Що він вчинив для свого зцілення? Про його поведінку написано три слова: приступив, вклонився і мовив. Це багато про що каже! Не починай говорити до Господа, перш ніж станеш у Його присутності й воздаси Йому належну пошану.
«Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити». Ісус простягнув руку й доторкнувся до нього, кажучи: «Хочу, очисться!» І хворий негайно очистився від прокази. Перш ніж Ісус промовив: «Хочу, очисться», – Він доторкнувся. Так, наче не дав договорити прокаженому і поклав свій палець на його вуста. Жест милосердя був навіть швидший від слова. Прокажений зробив три кроки: приступив, поклонився і заговорив. Ісус також зробив три кроки: простягнув руку, доторкнувся і сказав.
Господь кожний твій крок назустріч Йому поблагословить своїм кроком назустріч тобі!!! Ісус не тільки сказав слово, а й доторкнувся. Коли уважно почнеш читати Боже Слово, приймати серцем написане, – помітиш, як ці слова неустанно супроводжуються дотиками милосердя і любові Бога. Господь не залишить свого слова пустим і невиконаним. Про це був сказав пророк Ісая: «Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і Моє слово, що виходить у Мене з уст, не повертається до Мене порожнім, але чинить те, що Я хочу, довершує те, за чим Я його вислав» (Іс 55,10-11).
Вправа
Поглибмо наші роздуми над Мт 8,1-4. Дух, душа й тіло становлять єдність у людині. Таким чином, тілесні хвороби є своєрідним символом духовних хвороб. Не в одному тексті Біблія повчає, що приховані стани серця потім видно на тілі. Погляньмо на декілька прикладів: Бут 6,4-7; Як 3; 1 Йн 4,17-21; Лк 12,1-3. Пригляньмося в цьому контексті до прокази.
У цій хворобі легко побачити образ гріха, який знищує не тільки людське серце, душу, а й цілу людину. Це хвороба, яка розпочинається зсередини тіла, а її наслідки видно назовні. Так само й гріх народжується в серці, а його наслідки стосуються життя.
Книга Левіт присвячує два розділи (13 і 14) проказі та очищенню. У тексті Лев 13 описано різні види прокази, але є елементи, спільні для них усіх: «священик, оглянувши висип, побачить, що він розкинувся по шкірі, об’явить його нечистим; це проказа». Болячка поширюється на тіло. Подібно з гріхом: гріх одного має вплив, поширюється на всю спільноту – Містичне Тіло Ісуса Христа. Мій особистий гріх ранить усю Церкву.
Найбільший біль прокаженого не був фізичним – це був біль відкинення та ізоляції. Проказа дуже добре ілюструє також, чим є відкинення.
Хворий, який підійшов до Ісуса, можливо, багато років не відчував людського дотику… Яким, отже, сильним переживанням був для нього дотик Ісуса!
Святе Письмо навчає також, що проказа – це кара за гріх осуду. В книзі Чисел, у 12 розділі, читаємо, як Аарон і Міріам, брат і сестра Мойсея, осуджували його. Чому так відбувається? Осудження і брак любові зароджується в серці, й цього ніхто не бачить. Це так старанно приховане, що інколи сам цього не бачиш. А «проказу» всі бачать, чують ще здалеку, і вона має довести до свідомості, що міститься в моєму серці: брак любові до ближнього, критика, осуд, прихований гнів, ненависть, брак пробачення. Прочитай уважно Як 3,2! Як, на твою думку, гріхи язика впливають на тіло, або як гріхи осудження можуть бути пов’язанні з тілесними гріхами, на кшталт паління, залежності від алкоголю, сексуальних гріхів тощо? Можливо, одні тягнуть на ланцюгу інші поневолення. Цікаво, які яких тягнуть?
«Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити» (фото Віталія Дальке)
фінансово.
Щиро дякуємо!
