«Послухай, мамусю, мені здається, що душа схожа на яблуко. Всередині яблука знаходяться маленькі кісточки, тобто насіння, а в шкаралупці насіння є щось таке біле… Уяви собі, що це Божа благодать …»
«Ненноліна. Свідчення матері» – історія про шестирічну дівчинку, яка помирає від раку. У книзі, написаній її мамою, розміщені також листи самої Антонієтти Мео (званої Ненноліна), які вона писала до Ісуса і Його Матері, до Бога Отця і Святого Духа.
Ненноліна народилась у віруючій сім’ї, в Римі. Була найменшою серед 4 дітей. Життя подружжя Мео від самого початку увінчане терновим вінком. Втретє подружжя приймає з болем смерть своєї дитини. Остання смерть була справжньою Хресною Дорогою на Голгофу. Про це часто говорила маленька Ненноліна: «Дякую Тобі, Ісусе, за те, що дав мені цю хворобу, вже знаю, що я Твоя вибрана… Хочу залишитись з Тобою на Голгофі і страждати з радістю, бо знаю, що я на Голгофі».
Життя найменших, їхнє страждання та любов відкривають одночасно Обличчя Страждаючого та Воскреслого Христа. Варто сягнути по цю книгу не лише батькам, а усім, хто не може відповісти на питання про сенс безневинного дитячого страждання.
фінансово.
Щиро дякуємо!
