Новини

Що Папа сказав 14 нововисвяченим священикам

20 Червня 2010, 11:43 880


У неділю, 20 червня, Папа Бенедикт ХVІ очолив понтифікальну Месу у ватиканській базиліці Святого Петра, під час якої уділив священицькі свячення 14 дияконам Римської дієцезії, які навчались у трьох семінаріях. Десять з них є італійцями, і по одному з Індії, Японії, Чилі та Німеччини.

«Як єпископ цієї дієцезії, я по-особливому радий прийняти до римського священицького грона 14 нових священиків. Разом з кардиналом вікарієм, єпископами-помічниками та усіма священиками, дякую Господеві за дар цих нових пастирів Божого народу», – цими словами Вселенський Архиєрей розпочав свою проповідь, також привітавши винуватців урочистості, зазначаючи, що саме вони у цей день є в центрі уваги усього Божого народу, який символічно представлений присутніми у папській ватиканській базиліці. Папа наголосив, що уся Церква Риму сьогодні возносить подяку Богові і молиться за нових священиків, покладає велику надію на їхнє майбутнє і дуже сподівається на щедрі плоди їхньої святості та їхнього священицького служіння, потребуючи кожного із них.

Під час проповіді Святіший Отець у своїх роздумах зупинився над євангельським уривком, який читався під час Меси. Він наголосив на словах, якими Спаситель запитує у своїх учнів про те, за кого Його вважають люди та вони, учні, і на відповіді святого Петра, який від імені усіх апостолів виявив глибоку віру у Спасителя. «Ти Христос Божий» (Лк. 9, 20), – ці слова верховного апостола виявили значну відмінність у поглядах народу і 12-ти апостолів щодо питання про Ісуса. Але де є джерело цього акту віри святого Петра? Відповідаючи на це запитання, Папа підкреслив, що на початку того євангельського уривку читаємо про те, що Ісус молився на самоті і разом з Ним були Його учні. Тобто, апостоли стали учасниками перебування і розмови Ісуса з Отцем, і, таким чином, їм було відкрито те, чого інші не могли побачити в Ісусі – Його особливий зв’язок з Небесним Отцем. Саме із того перебування разом із Спасителем, буття із Ним на молитві, випливає знання, що перевищує знання народу, і яке дозволяє пізнати глибоку ідентичність Ісуса, пізнати правду. За словами Папи, з цього маємо чітку вказівку для життя і місії священика, який покликаний на молитві відкривати завжди нове обличчя свого Господа і найавтентичніший зміст своєї місії. Лише той, хто має глибокий внутрішній стосунок з Господом, може бути посланим звіщати Христа іншим. «Мова йде про «залишитися із Ним», що повинно завжди супроводжувати виконування священицького служіння, що повинно бути його центральною частиною, також і особливо в час труднощів, тоді, коли здається, що інші справи повинні мати першість. Де б ми не були, що б ми не робили, мусимо завжди залишатись із Ним», – мовив Бенедикт ХVІ.

Продовжуючи проповідь, Папа наголосив також і на іншому важливому моменті із прочитаного цього дня євангельського уривку, а саме на тому, що, відразу після визнання віри святого Петра, Христос звіщає Свої страсті та воскресіння і повчає апостолів про те, як справжні учні повинні слідувати за Ним. Це наслідування є шляхом хреста, є зреченням себе самого: «Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує», – каже Спаситель. Таке слідування за Христом, яким можемо також назвати священство, ніколи не може бути засобом для забезпечення впевненості у житті чи якогось суспільного становища. Хто бажає стати священиком лише, щоб підняти свій престиж і особистий авторитет, досягти особистого успіху, той вже від початків неправильно зрозумів сенс того служіння. Такий священик, щоб добитись свого, буде змушений догоджати іншим, говорити те, що вони хочуть почути, буде змушений пристосовуватись до думки та настроїв народу, тим самим, позбавляючи себе життєдайного зв’язку із правдою, засуджуючи себе на те, щоб завтра осудити те, що сьогодні похваляв. Така людина, на переконання Папи, не любить по-справжньому Бога та ближніх, а лише себе саму. Священство базується на сміливості, відповідальності за інших, прислухаючись завжди до Божої волі.

А звертаючись безпосередньо до 14 дияконів, які через кілька хвилин стали священиками, Єпископ Риму запропонував їм для роздумів ще третю думку, яка тісно поєднана із попередньою, а саме – про Тайну Пресвятої Євхаристії, вказуючи на те, що разом із священицьким рукоположенням вони отримують дар звершувати цю Тайну, що їм довірено Тіло і Кров Ісуса Христа. Любов і дар розп’ятого Спасителя проходять через руки, голос і серце священнослужителя.

«Як, отже, не благати Господа, щоб дав вам завжди пильне та захоплююче усвідомлення цього дару, що поставлений у центрі вашого священицького буття! Щоб Він Вам дав благодать глибоко досвідчувати усю красу та силу цього вашого священицького служіння і, одночасно, благодать могти послідовно і великодушно жити кожного дня цим служінням», – сказав Папа. А на закінчення він підбадьорив нововисвячених священиків, запевняючи, що любов Пречистої Діви Марії допоможе їм бути вірними своєю священичому стану, ставати подібними до Її Сина, Який вмів підкоритись волі Отця і полюбити людину аж до кінця.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: