Дайджест

З читань на ХІІ Неділю Звичайну

20 Червня 2010, 13:42 924 Іреней Погорєльцев ОР, Католицький Вісник

Лк 9,18-24

Перш ніж зректися самого себе, взяти свій хрест і вирушити слідом за Ісусом, треба відповісти на одне принципове питання – ким є для мене Ісус, за кого я Його вважаю?

В нашому житті є чимало видатних осіб або харизматичних лідерів, які палким словом, величною ідеєю чи власними прикладом заохочують нас залишити сірість повсякденного життя і вирушити у дорогу, навіть довго не думаючи, куди саме вона може привести. Дуже часто вважаємо своє життя нічого не вартим, прагнемо його змінити, і коли з’являється хтось, хто вказує нам «правильний шлях», – рішуче і з радістю йдемо за ним. І в цій пригоді відчуваємо нарешті «смак життя» і почуваємося кимось важливим – тим, хто творить історію. Натхнені палким словом такого проводиря, ми готові захищати цінності та ідеали, до яких він нас наблизив. Готові не тільки до запеклих суперечок із супротивниками, а й іти на барикади, лізти під кулі, ризикувати власним життям і відбирати життя у інших. Готові їхати в інші країни, щоб захищати там стратегічні інтереси нашої великої держави, або, перев’язавшись бомбами, підірвати себе в натовпі невірних. Так, заради великої ідеї варто стати мучеником. Але чи кожна ідея справді варта цього? Щоб відповісти на це питання, треба подивитися на того, хто нам цю ідею проголошує. Подивитись не на те, який він добрий оратор. Треба пізнати, ким він є.

Христос – не один із багатьох засновників якоїсь там релігії, не один із багатьох учителів праведності, а тим більше – не політичний лідер. Він є Єдинородний Син Божий – той, чиє слово є Істиною, той, хто за цю Істину постраждав і віддав власне життя. Віримо Йому не тому, що Його слова «приємні» для нашого вуха. Йдемо за Ним не тому, що це збігається з нашими власними інтересами. Він не закликає нас нищити невірних або вбивати інакодумців (як це, на жаль, розуміли деякі християни). Віддати власне життя – так, але для того, щоб отримати істинне Життя, бо «хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже».

Іреней Погорєльцев ОР

«За кого вважають Мене люди?» – запитує Ісус апостолів. «Кажуть, що один із древніх пророків воскрес». – «А ви?» – Петро відповідає за всіх: «Ти Помазаник Божий». Так, Він Месія. Але чому одразу лунає заборона свідчити про Нього?

В Євангеліях є чимало згадок про те, як ретельно Ісус оберігав свою таємницю від сторонніх. Навіть Йоанові Хрестителю, який посилав учнів з питанням «чи це Ти, чи нам чекати іншого?», Він не відповів прямо – лише сказав передати, що хворі зцілюються і сліпі бачать. Чому? Хіба не для того Месія прийшов на землю, аби прославити ім’я Боже, підняти Ізраїль з колін і самому прославитися у віках?

Парадоксальна поведінка Ісуса вчергове підтверджує слова з книги пророка Ісаї: «Мої думки – не ваші, шляхи Мої – не ваші шляхи, каже Господь». Він надто добре знає людську природу. Кожен з нас має власне, вельми обмежене уявлення про Божого чоловіка. Один ніколи не повірить людині з довгим волоссям, інший плюне й піде, побачивши, що в пророка волосся коротке. Когось дратують маленькі лисі люди з високим голосом, комусь неприємні кремезні й густоголосі. Дрібниці – але скільки таких упереджень володіють нашими думками й заважають побачити Істину? Як писав Екзюпері: хто там стане слухати про відкриття астероїда, якщо астроном убраний по-турецьки, а не по-європейськи…

Ісус знав, що варто Йому сказати правду – і суспільство розділиться на два непримиренні табори. На прихильників і супротивників Месії, послідовників і переслідувачів. Ніхто не слухатиме того, що Він каже, нікому не буде діла до істини – люди доводитимуть власну правоту, істинність власних уявлень. Месія стане лише каменем спотикання, приводом для ворожнечі або війни, яку навіть сам Ісус не зможе зупинити. І Він просто промовчав про себе. Вважав за краще, аби діла промовляли за Нього. А хто почує, побачить, здогадається – хай буде так…

Тільки після того, як Він вип’є свою чашу, можна буде відкрито говорити про Нього. Воскресіння стане остаточним доказом того, що Він справді Син Божий.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: