Державний комітет України у справах національностей та релігій оприлюднив доопрацьовану редакцію законопроекту «Про повернення культових будівель релігійним організаціям.
Як зазначено у преамбулі проекту, закон спрямований на врегулювання правових та організаційних засад повернення у власність релігійним організаціям культових будівель з метою відновлення порушених тоталітарною політикою колишнього Союзу РСР прав церков і релігійних організацій, яким належали ці будівлі до їх переходу у власність держави.
Об’єктами, що підлягають поверненню згідно із текстом законопроекту, є «культові будівлі, їх комплекси, які були вилучені у релігійних організацій у державну власність, збереглися і можуть бути їм повернуті».
При цьому під культовими розуміються будівлі, спеціально призначені для проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та забезпечення інших видів релігійної практики відповідно до внутрішніх настанов організації.
Проект Закону також визначає, що культовими будівлями не можуть бути визнані приміщення, пристосовані для проживання священнослужителів, будівлі духовних навчальних закладів, споруди соціальної сфери, якщо вони не є невід’ємною частиною культової будівлі, її комплексу і не розташовані на земельній ділянці, яка необхідна для обслуговування цієї споруди або безпосередньо межує з нею.
Згідно оприлюдненого проекту, право на повернення культових будівель чи їх комплексів мають зареєстровані релігійні організації, які можуть документально підтвердити, що відповідні об’єкти до моменту їх переходу у власність держави належали на праві власності їм або релігійним організаціям, правонаступниками яких вони є.
Окрім правонаступництва законопроект передбачає принцип релігійного (віросповідного) наступництва. Цей принцип може бути застосований за умови, що статут релігійної організації, яка звернулась з відповідним клопотанням, зареєстрований ні пізніше 12 січня 1994 року.
Законопроект визначає порядок подання релігійними організаціями клопотань про повернення будівель (стаття 3), процедури розгляду таких клопотань (стаття 4) та прийняття рішення про повернення культової будівлі релігійній організації (стаття 5). Документ також регламентує питання забезпечення збереження культових будівель та їх комплексів, що є пам’ятками культурної спадщини (стаття 6).
Прикінцеві положення проекту передбачають, що Закон набирає чинності через 90 днів з дня його опублікування – після ухвалення Верховною Радою. При цьому передбачається внесення змін до низки законодавчих актів України, зокрема до Законів України «Про управління об’єктами державної власності», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про свободу совісті та релігійні організації».
Слід зауважити, що це не перший законопроект з даної проблематики, розроблений фахівцями Держкомнацрелігій. У 2006 році відповідна робота велась Департаментом у справах релігій при Міністерстві юстиції України. Однак лише у січні 2009 року Держкомнацрелігій вперше оприлюднив законопроект «Про повернення культових будівель релігійним організаціям». Після громадського обговорення стала очевидною потреба доопрацювання цього проекту.
Нагадаємо, що зобов’язання з повернення церковного майна Україна взяла на себе ще у 1995 році під час вступу до складу Ради Європи. Після цього в указах Президента України та постановах Уряду різних років містились доручення про розробку відповідного законопроекту.
Проте подібні розробки ще жодного разу не потрапляли до парламенту для розгляду по суті. Разом з цим Верховна Рада з 2006 року затягує розгляд іншої законодавчої ініціативи, спрямованої на введення мораторію на приватизацію чи продаж стороннім особам колишнього церковного майна, яке підлягає поверненню релігійним організаціям.
За матеріалами: Інститут релігійної свободи