Сьогодні, 28 серпня, Римо-Католицька Церква відзначає спомин св. Августина, єпископа і Вчителя Церкви.
Августин народився у 354 р. в Тагасті на території нинішнього Алжиру. Його мати, Моніка (яка також канонізована Церквою), сповідувала християнство, а батько, Патрицій, був язичником. Августин навчався спочатку в Тагасті, потім у Мадаврі і, нарешті, в Карфагені. Там він отримав цілком пристойну літературну освіту. В юності він пережив сильні тілесні пристрасті і незабаром після прибуття в Карфаген відійшов від релігії, в якій був вихований матір’ю.
У вісімнадцятирічному віці Августин прочитав діалог Цицерона «Гортензія», який пробудив у ньому прагнення до мудрості, проте він не зумів знайти її у християнстві. Він вважав Старий Заповіт у багатьох відношеннях відштовхуючим. А юдаїстично-християнське вчення про створення Богом всіх речей здавалося йому абсолютно нерозумним. Адже воно покладало на Бога відповідальність за існування зла. А хіба це можливо, якщо Бог, за твердженням християн, абсолютно добрий? Прагнення до просвітлення призвело Августина до прийняття дуалістичного вчення маніхеїв, згідно з яким існує два основних первня, з яких одне відповідальне за добро і людську душу, а інше – за зло і матерію, включаючи тіло.
У 383 р. Августин, що став на той час учителем в Карфагені, залишив Африку і відправився до Риму. У 384 р. він отримав посаду придворного викладача риторики в Мілані. До того часу його віра в маніхейство похитнулася, але він схилявся швидше до академічного скептицизму, ніж до християнства. Однак читання «платонічних трактатів» в латинському перекладі Вікторина призвело до того, що його думка про християнське вчення покращилася. Неоплатонізм переконав його в двох речах. По-перше, може існувати і дійсно існує духовна реальність, в можливості якої він почав сумніватися. По-друге, присутність зла у світі цілком поєднується з вченням про божественне творіння .
Від самого Августина ми знаємо, що неоплатонізм сприяв його наверненню до християнства. Августин слухав проповіді св. Амвросія в Мілані, читав Новий Завіт і познайомився з історіями навернення у християнство Вікторина і життя св. Антонія Єгипетського. Нарешті, у 386 р. стався знаменитий епізод, описаний у восьмий книзі «Сповіді», і в наступному році Августин був охрещений св. Амвросієм.
Повернувшись до Африки, Августин був висвячений на священика, а в 395 р. посвячений у помічники єпископа Валерія, якого і змінив у 396 р. на престолі єпископа Гіппону. Помер Августин у 430 р.
За матеріалами: Католицький Медіа-Центр
фінансово.
Щиро дякуємо!
