У питанні допомоги розвитку бідним країнам необхідно врахувати, що головна мета – це боротьба проти бідності, а не проти бідних. Про це кардинал Пітер Тарксон, президент Папської ради Справедливість і Мир, говорив, звертаючись до глав держав на саміті в ООН у Нью-Йорку. Ієрарх, який очолив ватиканську делегацію, виступив в понеділок 20 вересня.
Монс. Тарксон нагадав, що в 2000-му році глави держав ООН визнали: «Міжнародна кампанія проти бідності не повинна обмежуватися управлінням великими економічними темами», а покликана поширюватися на більш людські сторони розвитку, такі, як викорінення бідності, просування освіти, забезпечення санітарної допомоги та інших видів соціальної допомоги, досягнення рівного доступу до праці та відповідальне використання природних ресурсів ».
Всупереч «обнадійливим знакам» у процесі досягнення поставлених цілей, «менше половини країн, які переживають голод дітей, зможе звільнитися від цього бича раніше 2015 року». «Необхідно зробити дуже багато, щоб підтримати і посилити політичну діяльність за допомогою безперервної економічної солідарності, щоб гарантувати доступ до потрібних ресурсів». Крім того, «необхідно докласти всіх можливих зусиль до погашення заборгованості бідних країн, уникаючи деяких ситуацій міжнародного лихварства, характерного для останніх десятиліть ХХ століття».
Африканський кардинал запропонував провідну лінію для проведення міжнародної кампанії проти бідності й для створення більш справедливого світу. У першу чергу, розвинені країни повинні відкрити свої ринки, не вимагаючи комерційної взаємності, а сприяючи економічної незалежності бідних країн. Ватиканський ієрарх вважає, що промислові країни повинні приділяти 0,7% свого валового продукту на ці потреби. Старий принцип, коли багатші подають милостиню, має поступитися християнської ідеї «всі ми – брати і сестри, з рівною гідністю і доступом до ринків».
Боротьба за розвиток виявляє «важливість активної мобілізації всіх суб’єктів громадянського суспільства». «Люди, які створили партнерства та спілки для об’єднання Півночі і Півдня, свідчать, що насправді можна об’єднати великі ресурси людського розуму і волі для служіння цілісного людського розвитку». В Африці та інших бідних регіонах уже є чималий досвід, який свідчить про таку можливість.
Визнаючи, що «велику частину перешкод можна приписати поганому управлінні на регіональному і міжнародному рівнях», кардинал Тарксон підкреслив: «Позитивний досвід громадянського суспільства повинен перетворитися в цінності, що надихають політичну діяльність».
Голова ватиканської ради додав, що «будь-яка спроба використовувати Цілі Тисячоліття для розповсюдження або нав’язування егоїстичного стилю життя або, що ще гірше, демографічної політики як засобу скорочення числа бідних, марна і недалекоглядна».
Його ідея зводиться до наступного: дати бідним країнам сприятливий фінансовий і комерційний контекст, допомогти їм дотримуватися моральних принципів управління та громадянської участі. Тоді Африка та інші бідні регіони світу зможуть внести свій власний внесок у добробут усіх мешканців планети.
За матеріалами: Радио Ватикан