Римо-кат.: (зел) Понеділок XXVIII звичайного тижня
Греко-кат.: Прп. ісп. Харитона
В’ячеслава, князя чеського
Собор прпп. отців Печерських, що спочивають у ближніх печерах прп. Антонія
Римо-католицький календар
(зел) Понеділок XXVIII звичайного тижня
Перше читання
Гал 4, 22-24. 26-27. 31 – 5, 1
Читання з Послання святого Павла Апостола до галатів
Брати! Написано, що Авраам мав двох синів – одного від рабині, а другого від вільної. Але той, хто від рабині, народився по-тілесному, а той, хто від вільної, – згідно з обітницею. Розуміти це потрібно образно, адже тут – два Завіти. Один із Синайської гори: це Агар, яка народжує в рабство. А горішній Єрусалим вільний; він є матір’ю для всіх нас. Адже написано: Звеселися, неплідна, яка не родила! Радій і викликуй ти, яка не терпіла мук родів, бо набагато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, яка має чоловіка! Отже, брати, ми є дітьми не рабині, а вільної! Христос визволив нас для свободи, тож стійте в ній і не впрягайтеся знову в ярмо рабства. Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 113(112)
Хай Ім’я Боже славиться довіку.
Хваліте, слуги Господні, *
хваліте Ім’я Господнє.
Нехай Ім’я Господнє буде благословенне *
віднині і повіки.
Від сходу сонця до його заходу *
хвальне Ім’я Господнє.
Високий над усіма народами Господь, *
над небесами Його слава.
Хто, як Господь, Бог наш, що возсідає на престолі, *
що дивиться униз, на небо і на землю?
Що піднімає з пороху злиденного, *
що з гною бідного підносить.
Спів перед Євангелієм
Пс 95(94), 8аб
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не будьте тверді серцем,
краще слухайте голос Господній.
Євангеліє
Лк 11, 29-32
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу, коли збиралися люди, почав Ісус говорити: «Цей рід – лукавий: він знамення шукає, та знамення не буде дано йому, – хіба що знамення Йони. Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду. Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут – більше від Соломона. Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут – більше від Йони. Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Прп. ісп. Харитона
В’ячеслава, князя чеського
Собор прпп. отців Печерських, що спочивають у ближніх печерах прп. Антонія
Ап. – Флп. 248 зач.; 4, 10-23.
10. Я вельми зрадів у Господі, що ваші старання про мене знову нарешті ожили, – ви про те старалися, та нагоди вам бракувало. 11. Я кажу це не тому, що терплю злидні, бо я навчився задовольнятись тим, що маю. 12. Умію бути в упокоренні, умію бути і в достатку: в усьому й в усіх обставинах я звик і насичуватися, і голодувати, жити в достатках і терпіти злидні. 13. Я можу все в тому, хто укріплює мене. 14. Однак, ви все ж таки зробили добре, що взяли участь у моїй скорботі. 15. І ви, филип’яни, знаєте, що на початку євангельської проповіді, коли я вийшов був з Македонії, крім одних вас, ніяка Церква не брала участи в даванні і прийманні, 16. бо й у Солунь ви раз і вдруге вислали були мені на потреби. 17. Не те, щоб я шукав дарів, я бо шукаю плоду, що множиться на вашу користь. 18. Я одержав усе, і маю надто. Мені доволі всього, відколи я дістав від Епафродита вашу милостиню, – пахощі солодкі, жертву приємну, Богові вгодну. 19. За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі. 20. А Богові й нашому Отцеві слава на віки вічні! Амінь. 21. Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас брати, які зо мною. 22. Вітають вас усі святі, а особливо з цісарського дому. 23. Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай буде з духом вашим! Амінь.
Єв. – Лк. 33 зач.; 7, 36-50.
36. Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. 37. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку 38. і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. 39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця! 40. Тоді Ісус заговорив до нього: «Симоне, маю тобі щось сказати.» Той відповів: «Кажи, Учителю». 41. “Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. 42. А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?» 43. Озвався Симон і каже: «Гадаю, той, якому подарував більше.» Ісус сказав до нього: «Ти судив добре.» 44. І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: «Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. 45. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. 46. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. 47. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.» 48. Потім сказав до жінки: «Прощаються тобі гріхи.» 49. І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: «Хто це такий, що й гріхи відпускає? 50. До жінки ж він промовив: «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.»
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
