Часом діти підходять до мене і питають: «Гей, Арні, ти бог?» Зазвичай я сміюся і кажу: «Непогана спроба, але пошукайте Його в іншому місці».
Перемога не дає силу. Силу дає боротьба. Якщо ти борешся і не здаєшся – це і є сила.
Жити – це значить постійно залишатися голодним. Сенс життя полягає не в тому, щоб просто існувати і виживати, а в тому, щоб рухатися вперед, вгору, досягати і завойовувати.
Гроші не зроблять тебе щасливим. Зараз у мене 50 мільйонів доларів, але я на стільки ж щасливий, на скільки був щасливим тоді, коли мав лише 48.
Я вірю в Бога. А, отже, я вірю в силу, що Йому протистоїть – у диявола. Мені здається, ми повинні вірити і в добро, і в зло. Тому що в нас є і одне і друге.
Мене ніколи не спокушав сатана. У нього немає нічого такого, що він міг би мені запропонувати. Я багато думав про це: все, що він може мені дати – це лише тимчасові задоволення. З сатаною завжди так.
Коли я був хлопчиськом, віри у мене було зовсім небагато. Моя мати тягала мене до церкви щонеділі, а якщо я опирався, то отримував хорошого ляпаса. Потім, коли я підріс і в мене з'явився шанс повстати – це було у 18 або у 19 років – я почав літати у хмарах. Мене гарно перло – адже я був чемпіоном з бодибілдингу. Тоді я перестав ходити до церкви. Це здавалося мені абсурдом. А потім, коли старієш, а тим паче коли в тебе з'являються діти, віра поступово повертається до тебе. Тобі вже не потрібна людина, яка б нагадувала тобі щось. Ти сам повертаєшся до того, з чого почав. Ти згадуєш, чому тебе вчили батьки, і навчаєш того ж своїх дітей. Ти думаєш: «Зараз це має сенс». Потім, звісно, твої діти теж повстануть. А потім теж повернуться до віри. Це коло, і по-іншому бути не може.
За матеріалами: esquire.ru