Зцілення тещі Петра

І скоро вийшов Він із синагоги, то разом з Яковом та Йоаном пішов у дім Симона та Андрія. Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож Йому негайно сказано про неї. Він підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка, – і заходилась вона їм услуговувати (Мк 1,29-39).

Як ми звертали увагу в попередніх випадках, часто хвороби і зцілення, що про них ми читаємо на сторінках Євангелія, мають духовне значення, вказують на хворе нутро, яке домагається втручання Бога. Пригляньмося до зцілення тещі Петра. На яку духовну дійсність нашого життя вказує цей текст?
Ісус іде до дому Петра з дому молитви, з синагоги. Господь прагне, щоби твій дім також став домом молитви, домом Його присутності.

«Теща ж Симонова лежала у гарячці». Спробуймо подумати, в чому полягає «гарячка», виходячи з нашого щоденного досвіду. Перший прояв – це підвищення температури тіла, тіло «перегрілося», наче двигун автомобіля після активної роботи. Але водночас людину може трусити, «морозити», і важко їй зігрітися. Погляньмо на цю суперечність. Чи вона не є вказівкою на певний духовний стан: з одного боку, надмірна активність і втручання в життя інших людей, а з іншого – пошуки місця, щоб «зігріти» своє серце. Підвищена гарячкуватість не наситить твого серця, не сповнить його теплом.

Грецький вираз, який означає гарячку, звучить як «пиретос» і походить від слова «пирос» – вогонь. Теща своєю позицією справді нагадує перегрітий прилад, яким не можна вже користуватися, щоб не згорів до кінця. Але температура тіла є лише симптомом хвороби, а не її коренем… А що ж тоді є причиною? Підвищена температура є реакцією на потрапляння інородних тіл в організм людини (бактерія, вірус ітп.).

На що реагував таким бунтом організм Петрової тещі? Які «інородні тіла» бентежили її життя? Які вводять у гарячку тебе самого? Може, це ролі, обов’язки, переживання інших людей, які береш на себе. Прагнення «спасати світ», контролювати ситуацію моїх близьких, все мати в полі свого зору і все це, звичайно, з добрих намірів.

Здається, Господь дозволяє таку «гарячку», просто щоб я зупинився і передав Йому повноваження. Чудово про це говорить Псалом (46,11):

«Вгамуйтесь і пізнайте, що Я – Бог, що Я вознісся на землі між народами. Господь сил з нами, Бог Якова – наша твердиня».

Іншими словами: зупинись, щоб пізнати Бога. Якщо присвятиш час на молитву і трішки відійдеш від своїх справ, цивілізація далі розвиватиметься. Гадаю, усім нам потрібне це слово, оскільки «гарячка» стала чи не найпоширенішою хворобою в нашій епосі. Чому зараз на поличках магазинів є декілька десятків видів енергетичних напоїв? Чи не тому, що важко нам зупинитися? Наші дідусі і бабусі не мусили вживати «Red Bull»…

Як відбулося зцілення тещі? Ісус підвів її, взявши за руку. Так, наче хотів сказати: не переймайся, Я сам усе проконтролюю, Я займусь тим, що тобі не під силу. Саме рука в Біблії є символом діяння. Нам потрібен дотик Ісуса, щоб зупинитися і поглянути на Його ЛИК. Плоди зцілення не змусили себе очікувати: теща, біля якої нещодавно «весь світ крутився», всім прислуговує.

Вправа

Прочитай наступні тексти: Мт 8,14-15; Лк 4,38-39; Мт 17,14-15; Вих 3,1-2; Діян 2,1-3. Як ці фрагменти допомагають тобі пояснити Євангеліє про зцілення тещі Петра? Чи бачиш себе в світлі цього слова?
У Святому Письмі є двоякий вогонь: вогонь, який знищує, спалює, і вогонь Духа Святого, який сповнює серце віруючого, вогонь Божої любові. На Апостолів Святий Дух зійшов у вигляді язиків вогню (Діян 2). Про вогонь Божої Любові говорить також Пісня Пісень: «Любов бо як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її – вогненні стріли, правдиве полум'я Господнє».

Натомість Послання до євреїв таким чином навіть виражає природу Бога – Євр 12,29: «Бо Бог наш – вогонь, що пожирає».

Коли досягає тебе проміння Божої любові, гарячка зникає. Коли сходить на тебе вогонь Святого Духа, будь-який інший вогонь мусить тебе полишити.

Християнські містики, коли дізнавали таких Божих відвідин, то навіть фізично мали стан, дуже подібний до гарячки. Отець Піо, наприклад, мав таку температуру, що термометри не витримували. Свята Фаустина у своєму «Щоденнику» пише: «Коли Ісус прийшов до мого серця, все затремтіло життям і теплом у моїй душі…»

Свята Тереза Авільська, коли мала видіння прославленого Ісуса, написала, що вигляд Ісуса «…є немов великий вогонь, котрий знищує в собі усі пожадливості цього життя».

Любов Ісуса знищить у тобі всю гарячку твого життя!

Марта Робен – французька містичка, була прикута до ліжка, мала стигмати і регулярно, фізично у своєму тілі переживала Страсті Господні. Під час таких станів вона відчувала вогонь фізично, мала дуже високу температуру, так, що часто втрачала свідомість. Одного разу Жан Ґіттон, французький філософ, процитував їй Книгу Іова, де Бог є порівняний із поглинаючим вогнем. Марта Робен відповіла: «Так, це правда. Вогонь має дуже цікаву властивість, яка нас зовсім не дивує, бо ми до цього звикли. Вогонь що більше захоплює собою матерію, то більше розпалюється».

Що більше Божий вогонь охоплює твоє серце і те, що там потрібно спалити, то більше горить.