…не жертви…
Я прочитав… і мені довелося зупинитися… А що ж з жертвою?
Багато разів я чув: «Жертвуй це все». Багато разів я сам говорив: «Потрібна ваша жертва». А Господь каже: милосердя прагну, жертва мене не цікавить. І я собі подумав: що з тим усім, що я хотів пожертвувати, що з тим усім, що я хотів Йому віддати, що з добрими намірами, з усім: з часом, який я витратив? Хіба жертва вже не була потрібна? Тоді усе це ні до чого. Чи це мені хотів сказати Ісус? Про яку жертву йде мова, якої жертви Він не хоче?
А може це ми стали жертвами… чого (?) нашої особистої теології… може це ми «поскладали» собі Бога відповідно до нашого плану, закриваючи Його в наших уявленнях про Нього? Може ми почали самі замість того, щоб шукати того, чого хоче від нас Бог, вмовляти собі, що власне цього Він від нас вимагає, і вклали самі свої слова в Його уста?
Боюся богословів, котрі зловживають і надінтерпретують Божі слова, котрі говорять нам, що хотів сказати Ісус, або навіть більше – що мав на думці, котрі хочуть сказати більше, ніж Він сказав… З такого богослов’я народжуються міфи, затерті переконання, далекі від правди, і фольклор, котрого не бракує…
…милосердя прагну, не кривавої жертви…
Це стосується суті стосунків Бог-я … я-інші-Бог…
Спокуса жертви…церемоніалу.. показу… обряду…
Адже ж усе, що є навколо, належить Богу, немає потреби жертв, лементу, видовищної часом драми… Бог є Любов’ю…
А ми?
на образ…
Бог знає про нас все, але кличе нас, а ми відповідаємо любов’ю або ні…
З любові дозволив нам робити вибір…
Найбільший дар… свобода…
І, можливо, прагне, очікує сигналу, що ми зробимо добрий вибір, дамо свідчення, що ми є подібними до Нього, що вміємо любити, підтримувати, взяти за руку, особливо тих відкинутих, .слабких, безнадійних, небагатослівних, а навіть недругів… Ось це справжня сила.
Хоча маю підставовий сумнів щодо того, як розуміти милосердя…
А як ти як його розумієш? Дружба, доброта, співчуття, доброзичливість, повага, любов… Або коротко: мистецтво розмноження дару любові незалежно від обставин та обмежень на образ і радість Отця.
Я прочитав багато побожних і цінних текстів… Жоден не дав мені простої відповіді… такої, якій би повірив одразу. Маю перед очима біблейську ікону милосердного батька, притчу про милосердного самаритянина, послання сестри Фаустини, знаю теорію, я – богослов…
Проблема полягає в тому, що я не вмію однозначно сформулювати визначення милосердя, а визначення, які я знаю, неясні… На щастя я маю також Апостольські образи, ті прекрасні, біблейські, які не вимагають від нас розуміння і називання, а перш за все…
…наслідування.