У Буенос-Айресі відбулась акція колективного віровідступництва: понад тисячу аргентинців зібралися біля будівлі католицької архиєпископської курії столиці Аргентини з листами, в яких вони оголошували про своє зречення хрещення.
Колективну апостазію організували лідери громадських організацій в рамках Міжнародного дня захисту прав людини. Учасники акції зажадали, щоб Аргентина стала повністю світською державою, як, наприклад, Уругвай або Мексика.
Перша подібна акція відбулася у 2009 р. Згідно з даними організації «Колективне відступництво», в ній взяло участь близько тисячі осіб. Гасло акції – «Не від мого імені!» – означало відмову людини визнавати Католицьку Церкву, що користується в Аргентині закріпленими в конституції привілеями, своїм представником в законодавчих справах.
Один із членів «Колективного відступництва» Андрес Міньонес, активний атеїст, заявив, що більшість листів з відмовою від Церкви все ще не отримали позитивної відповіді, незважаючи на те, що з моменту їх подачі пройшло вже більше півтора року.
«Відступництво не є актом прояву неповаги до католицького духовенства. Акт відступництва заснований на відповідальності небайдужої людини за свій голос», – йдеться в заяві товариства.
За організаціями подібних акцій стоять різні суспільні групи – рух по захисту прав людини, профспілки, феміністки, атеїсти, а також деякі законодавці, як, наприклад, Марія Хосе Лубертіно, яка представила проект про вилучення з громадських будівель релігійних символів.
За статистикою, 83% аргентинців належать до Католицької Церкви. Проте лише 8% відвідують церкву частіше, ніж один раз на тиждень, а 16% тільки один раз на місяць. Серед католиків лише 28% відвідують щотижневі служби, а чверть з них взагалі не відвідують служб. Крім того, далеко не всі аргентинці дотримуються католицького віровчення.
Конституція Аргентини декларує свободу віросповідання. Але держава дає Католицькій Церкві особливі привілеї, прописані в 2-ій статті конституції. Католицтво не має статусу офіційної релігії, підтримка, яку одержує Церква від держави, є економічною (держава платить зарплату єпископам і кардиналам), а також організаційною (наприклад, військові структури мають спеціальні посади для католицьких священиків). Крім того, держава субсидує багато приватних шкіл, більшість з яких пов’язана з Церквою. До 1994 р. в конституції вказувалося, що президент країни повинен бути вірним Римо-Католицької Церкви. Старий текст також включав мету – «зберегти мирні відносини з індіанцями і сприяти їх переходу в католицтво». Але пізніше цей пункт було вилучено.
За матеріалами: Седмица.Ru