Літургійні читання на вівторок, 14 грудня

Римо-кат.: Св. Йоана від Хреста, пресвітера і Вчителя Церкви

(біл) Обов’язковий спомин

Греко-кат.: прор. Наума

Римо-католицький календар

Св. Йоана від Хреста, пресвітера і Вчителя Церкви

(біл) Обов’язковий спомин

Перше читання

Соф 3, 1-2, 9-13

Читання з Книги пророка Софонії

Так Говорить Господь: «Горе бунтівничому, сплюгавленому місту, що утискає. Воно голосу не слухалося, науки не приймало, на Господа не покладалось, до свого Бога не наближалось. Тоді бо Я поверну народам мову чисту, щоб усі ім’я Господнє призивали та служили Йому однодушно. З тамтого боку рік етіопських Мої приклоники – моїх розсіяних потомки – принесуть Мені офіру. Того часу не будеш соромитись усіх твоїх лихих учинків. Тоді бо Я усуну з-поміж тебе твоїх веселунів зарозумілих, і ти бунтуватися більше не будеш на Моїй святій горі. Зоставлю серед тебе народ убогий та смиренний, і він шукатиме притулку в Імені Господнім. Ізраїля решта не вчинятиме злочину й брехні не буде говорити, і не знайдеться в їхніх устах язик зрадливий. Вони будуть пастись і на землі лежати, ніхто їх не лякатиме».

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 34(33)

Вбогий покличе, і Господь почує

Благословлю Господа повсякчасно, *

завжди хвала Його в устах у мене.

Душа моя нехай Господом хвалиться; *

нехай покірні чують те й веселяться.

Гляньте на Нього й розвеселіться, *

обличчя ваше нехай не соромиться.

Ось візвав бідолаха, і Господь почув, *

і врятував його від усіх його напастей.

А обличчя Господнє проти злочинців, *

щоб знищити з землі їхню пам’ять.

Візвали праведні, і Господь почув їх *

і з усіх скорбот їхніх врятував їх.

Близький Господь до тих, у кого розбите серце; *

прибитих духом він спасає.

Господь визволяє душу слуг своїх, *

і хто до Нього прибігає, покараний не буде.

Спів перед Євангелієм

Алілуя, алілуя, алілуя.

Прийди, не зволікай, Господи,

прости гріхи свого люду.

Євангеліє

Мт 21, 28-32

† Читання святого Євангелія від Матея

Того часу Ісус сказав до первосвящеників та старших народу: «Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: «Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!» Той же у відповідь сказав: «Не хочу!» Та пізніше, розкаявшись, пішов. Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: «Я іду, пане», – але не пішов. Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: «Перший!» Промовляє до них Ісус: «Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого. Бо прийшов до вас Йоан дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!»

Слово Господнє.

Греко-католицький календар:

прор. Наума

Ап. – Євр. 321 зач.; 9, 8,-10.15-23.

8. Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет. 9. Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить. 10. Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення. 15. Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб – після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту – вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства. 16. Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника. 17. Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник. 18. Тому навіть і перший завіт був освячений кров’ю. 19. Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ, 20. кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.» 21, Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров’ю. 22. Зрештою, за законом, майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає. 23. Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі – жертвами, багато ліпшими від отих.

Єв. – Мр. 34 зач.; 8,22-26.

22. Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся. 23. Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: «Чи бачиш щонебудь?» 24. Глянув той і каже: «Бачу людей, – наче б дерева ходячі!» 25. Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко. 26. І послав його додому, кажучи: «Навіть у село не входь.»

liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua