Римо-кат.: Св. Йоана від Хреста, пресвітера і Вчителя Церкви
(біл) Обов’язковий спомин
Греко-кат.: прор. Наума
Римо-католицький календар
Св. Йоана від Хреста, пресвітера і Вчителя Церкви
(біл) Обов’язковий спомин
Перше читання
Соф 3, 1-2, 9-13
Читання з Книги пророка Софонії
Так Говорить Господь: «Горе бунтівничому, сплюгавленому місту, що утискає. Воно голосу не слухалося, науки не приймало, на Господа не покладалось, до свого Бога не наближалось. Тоді бо Я поверну народам мову чисту, щоб усі ім’я Господнє призивали та служили Йому однодушно. З тамтого боку рік етіопських Мої приклоники – моїх розсіяних потомки – принесуть Мені офіру. Того часу не будеш соромитись усіх твоїх лихих учинків. Тоді бо Я усуну з-поміж тебе твоїх веселунів зарозумілих, і ти бунтуватися більше не будеш на Моїй святій горі. Зоставлю серед тебе народ убогий та смиренний, і він шукатиме притулку в Імені Господнім. Ізраїля решта не вчинятиме злочину й брехні не буде говорити, і не знайдеться в їхніх устах язик зрадливий. Вони будуть пастись і на землі лежати, ніхто їх не лякатиме».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 34(33)
Вбогий покличе, і Господь почує
Благословлю Господа повсякчасно, *
завжди хвала Його в устах у мене.
Душа моя нехай Господом хвалиться; *
нехай покірні чують те й веселяться.
Гляньте на Нього й розвеселіться, *
обличчя ваше нехай не соромиться.
Ось візвав бідолаха, і Господь почув, *
і врятував його від усіх його напастей.
А обличчя Господнє проти злочинців, *
щоб знищити з землі їхню пам’ять.
Візвали праведні, і Господь почув їх *
і з усіх скорбот їхніх врятував їх.
Близький Господь до тих, у кого розбите серце; *
прибитих духом він спасає.
Господь визволяє душу слуг своїх, *
і хто до Нього прибігає, покараний не буде.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя.
Прийди, не зволікай, Господи,
прости гріхи свого люду.
Євангеліє
Мт 21, 28-32
† Читання святого Євангелія від Матея
Того часу Ісус сказав до первосвящеників та старших народу: «Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: «Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!» Той же у відповідь сказав: «Не хочу!» Та пізніше, розкаявшись, пішов. Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: «Я іду, пане», – але не пішов. Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: «Перший!» Промовляє до них Ісус: «Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого. Бо прийшов до вас Йоан дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!»
Слово Господнє.
Греко-католицький календар:
прор. Наума
Ап. – Євр. 321 зач.; 9, 8,-10.15-23.
8. Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет. 9. Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить. 10. Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення. 15. Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб – після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту – вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства. 16. Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника. 17. Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник. 18. Тому навіть і перший завіт був освячений кров’ю. 19. Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ, 20. кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.» 21, Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров’ю. 22. Зрештою, за законом, майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає. 23. Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі – жертвами, багато ліпшими від отих.
Єв. – Мр. 34 зач.; 8,22-26.
22. Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся. 23. Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: «Чи бачиш щонебудь?» 24. Глянув той і каже: «Бачу людей, – наче б дерева ходячі!» 25. Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко. 26. І послав його додому, кажучи: «Навіть у село не входь.»
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
