Греко-католицький календар:
пророка Наума
Ап. – 1 Тим. 287 зач.; 5, 22-6, 11.
22. Рук надто поквапно не клади ні на кого і не робися причетним до гріхів інших. Бережи себе чистим. 23. Перестань пити воду, вживай і вина трохи з-за шлунку і твоїх частих недуг. 24. Гріхи деяких людей явні ще перед судом, а в інших виявляються опісля. 25. Так само й добрі діла бувають явні, а інші виявляються згодом.
1. Раби, що під ярмом, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім’я Боже й наука. 2. А ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більш їм служать, – власне, тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і умовляй. 3. А коли хтось навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки, 4. той засліплений гордістю, нічого не розуміє, хворий на пусті змагання та словесні суперечки. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозри, 5. постійні спори людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди; гадають бо, що побожність то засіб зиску. 6. Великий це зиск – побожність, вона бо дає вдовілля. 7. Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. 8. А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені. 9. А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. 10. Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями. 11. Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности
Єв. – Лк. 90 зач.; 18, 15-17; 26-30.
15. Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли. 16. Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже. 17. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.” 26. А ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?” 27. Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.” 28. Тоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.” 29. Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства, 30. і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”