Заснована Ватиканом медична комісія визнала чудесне зцілення від хвороби Паркінсона через заступництво Йоана Павла II монахині Марі Симон-П’єр, яка мешкає у Франції.
49-річна черниця належить до конгрегації Малих Сестер Католицького Материнства.
У липні 2001 р. сестрі був поставлений діагноз – хвороба Паркінсона, яка паралізувала ліву сторону її тіла. Для сестри, яка є шульгою, це складало чимало труднощів. На самому початку хвороба проходила м’яко, але посилилася після трьох років і почала проявлятися у сильному тремтінні рук, ригідності м’язів, болях і безсонні. З 2 квітня, коли помер Йоан Павло II, симптоми посилювалися з кожним днем. С. Марі вже не могла писати лівою рукою, з кожним днем погіршувався зір і загальне самопочуття.
Черниця зізналася, що новину про смерть Святішого Отця вона прийняла як звістку про втрату когось, хто «розумів мене і давав мені сили, щоб я далі жила». З ним вона відчувала себе сильно пов’язаною молитвно, а його мужністю, з якою він переносив свої, схожі на її, страждання, вона захоплювалася.
Коли 13 травня 2005 Бенедикт XVI висловив згоду на достроковий початок беатифікаційного процесу свого попередника, сестри з усіх французьких монастирів її згромадження в Сенегалі почали молитву через його заступництво в інтенції зцілення хворої.
У той час сама черниця перебувала у відпустці, а у свій монастир повернулася 26 травня, повністю ослаблена хворобою, яка розвивалася. 2 липня с. Марі попросила матір-настоятельку про звільнення від обов’язків, оскільки була вже не в змозі що-небудь робити. Але та підбадьорила сестру, щоб вона не здавалася, принаймні, до повернення з Лурда, куди хвора повинна була поїхати у вересні. І додала: «Йоан Павло II ще не сказав останнього слова». Настоятелька також попросила черницю написати ім’я покійного Понтифіка, а коли хвора це зробила, виявилося, що текст неможливо було прочитати.
Після вечірніх молитов сестра повернулася в свою келію і близько 21.35-37, тобто у ті хвилини, в які кілька місяців тому помирав Святіший Отець, відчула бажання знову взяти перо. На свій великий подив, написані нею літери можна було легко прочитати. Незабаром після цього зник біль і мимовільне тремтіння кінцівок, вона також могла нормально заснути. Коли рано вранці, ще до початку дня, сестра прийшла до монастирської каплиці на молитву перед Святими Дарами, з’явився дивовижний спокій. Сестра помолилася Світлими таємницями Розарію, введеними Йоаном Павлом II. 3 липня, в урочистість Найсвятішого Серця Ісуса, вона зрозуміла, що незрозумілим чином видужала. Це ж підтвердили проведені незабаром неврологічні обстеження. А весь орден почав подячну новенну.
Незважаючи на явно незвичний характер зцілення, черниця не хоче називати своє одужання чудом, підкреслюючи, що висновок в цьому питанні повинна зробити Церква.
Сестра Марі Симон-П’єр повернулася до своїх обов’язків.
Єпархіальний етап розгляду нез’ясовного з медичної точки зору зцілення черниці був завершений 2 квітня 2007 р.. Наразі ця справа входить до беатифікаційного процесу Йоана Павла II, яким займається Конгрегація у справах канонізації.
фінансово.
Щиро дякуємо!
