Римо-кат.: Свв. Семи засновників ордену Слуг ПДМ
Необов’язковий спомин
Греко-кат.: прп. Ісидора Пилусіотського
Римо-католицький календар
Свв. Семи засновників ордену Слуг ПДМ
Необов’язковий спомин
Перше читання
Бут 9, 1-13
Читання з Книги Буття
Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм:
«Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю. Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав Я вам усі зелені рослини.
Тільки м’яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете. Від усякої тварини Я вимагатиму вашої крови – життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму відповідальности за життя людини. Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину.
Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній».
І сказав Бог до Ноя та його синів: «Оце Я установляю мій союз з вами і з вашим потомством після вас, та з кожним живим створінням, що з вами: з птаством, із скотом, з кожним звірем земним і зо всіма тваринами, які вийшли з ковчега. Я встановляю мій союз із вами: ніяке тіло не буде більше знищене водами потопу, ні потопу вже не буде, щоб пустошити землю».
Далі сказав Бог: «Ось знак союзу, що його Я укладаю між Мною й між вами та між усякою живою твариною, що з вами, на вічні покоління: мій лук покладаю Я в хмарах, і він буде знаком союзу між Мною і між землею».
Cлово Боже
Пcсалом респонсорійний
Пс 102(101), 16-17. 18-19. 20-21. 29 і 22-23 (П.: пор. 20б)
Бог з висот неба дивиться на землю
Народи будуть імени Господнього боятись, *
і всі царі землі – твоєї слави.
Коли Господь Сіон відбудує, *
явиться в своїй славі.
Зглянеться Він над молитвою нужденних, *
молитвою їхньою не погордує.
Хай це запишеться для будучого роду, *
і народ, що буде створений, хвалитиме Господа.
Бо Він з висоти своєї святині подивився, *
Господь із небес на землю глянув,
щоб почути стогін бранця, *
щоб визволити призначених на смерть.
Сини слуг твоїх будуть жити, *
і їхнє потомство утрвалиться перед Тобою.
Щоб звіщали ім’я Господа в Сіоні +
і хвалили Його в Єрусалимі, *
коли разом зберуться народи і царства
служити Богу.
Спів перед Євангелієм
Йн 6, 63б. 68
Алілуя, алілуя, алілуя
Слова Твої, Господи, це дух і життя.
Ти маєш слова життя вічного.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 8, 27-33
+ Слова Євангелія від святого Марка
Ісус пішов із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував їх, мовивши до них: «За кого Мене люди мають?»
Ті Йому й відказали: «Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків».
«А ви, – спитав їх, – що кажете про Мене: хто Я?»
Озвавсь Петро та й каже до Нього: «Ти – Христос». Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про Нього.
І Він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються Його старші, первосвященики та книжники, буде Він убитий, по трьох же днях воскресне. А говорив про це відкрито.
Тоді Петро, взявши Його набік, заходився Йому докоряти. Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: «Геть від Мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
прп. Ісидора Пилусіотського
Ап. – 1 Йо. 69 зач.; 1 Йо. 1,3-2,6.
3. що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність – з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. 4. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна. 5. А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог – світло, й ніякої у ньому темряви немає. 6. Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди. 7. А коли ходимо у світлі, як він сам – у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха. 8. Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає. 9. Якже ми визнаємо гріхи наші, то він – вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди. 10. Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає. 1. Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного. 2. Він – примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу. 3. З того знаємо, що ми його спізнали, коли ми заповіді його бережемо. 4. Хто каже: «Я його знаю», і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає. 5. А хто береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. З того й знаємо, що ми у ньому. 6. Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився.
Єв. – Мр. 62 зач.; 13, 31-14, 2.
31. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть. 32. Про день же той чи годину – ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, – тільки Отець. 33. Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане. 34. Як чоловік, що, від’їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати, 35. – пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, – ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці, 36. – щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні. 37. А що вам кажу, – кажу всім: Чувайте!” 1. Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити, 2. але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!
фінансово.
Щиро дякуємо!
