Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ІІІ тижня Великого Посту
«Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь. І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою » (Мк 12, 29-30, пор. Втор 6,4).
Не вистачить того, що ми своїми устами визнаємо, що віримо в Бога, що намагаємося виконувати Його заповіді — Бога потрібно полюбити всім серцем. Саме ця вимога показує нам чи ми насправді в Бога віруємо. Можна провести для себе певний тест, запитуючи себе: коли приходить біда, кому я першому хочу поскаржитися про це? У кого я буду шукати порятунку? Від кого буду очікувати заспокоєння своєї душі — той або те і є моїм богом-ідолом.
Друге питання: на кого людина більше скаржиться, ставлячи високі вимоги цій особі в оскарженнях. Це теж може прояснити, хто є її богом — адже від цієї особи або від цієї справи очікує, можливо, Божих властивостей. Закохані можуть, наприклад, настільки ідеалізувати того, в кого закохались, що несвідомо ставлять цю людину у своєму серці на місце Бога. А потім розчаровуються. І не тому, що ця людина їх зрадила — тому що сам занадто ідеалізував цю особу.
Світ запрошує до поклоніння своїм ідолам: гроші, мода, слава тощо. Але жоден з них не приносить щастя — лише розчарування і біль, якщо ми їх ставимо на першому місці у своєму серці.
Суттю первородного гріха є те, що людина відмовилась слухати Бога, а почала слухати саму себе — замкнулась у своєму егоїзмові.
Хто є у твоєму серці на першому місці, кого ти слухаєш і хочеш слухати? Чи це Бог істинний, який об’явив себе в Ісусі Христі?
Ставити створіння на перше місце у своєму серці, тобто поклонятися йому як Богові — це основна спокуса. Ця спокуса, що приходить в постаті приємній, бо диявол завжди так спокушає ще від Адама і Єви — представляючи, на першій погляд, раціональне оправдання гріха (див. Буття 3,6)
Для того, щоб уникнути розчарувань, не став створіння на місці Бога у своєму серці, а довірся Живому Богу, який безустанно піклується про тебе. Служи Йому, повір, що Він тебе нескінченно полюбив у Своєму Синові Ісусі Христі.
Пам’ятаймо вислів св. Августина: «Якщо Бог на першому місці, все буде на своєму місці».