Навіть через 25 років більшість обставин замаху на Йоана Павла ІІ досі невідомі.
Існують незаперечні докази причетності до замаху на Папу спецслужб колишнього Радянського Союзу та держав-членів Варшавського договору. Проте вони до сьогодні не оприлюднені для широкого загалу. Документи деяких спецслужб комуністичного блоку, зокрема розсекречені архіви східнонімецької Штазі, говорять про широку дезінформаційну кампанію комуністичних спецслужб після замаху на Йоана Павла ІІ та дають непрямі докази причетності КГБ до нього.
Польський Інститут національної пам’яті 2006 року розпочав розслідування обставин замаху на Святішого Отця, оскільки те розслідування, яке провела італійська поліція у 80-х роках ХХ століття, так і не дало відповідних результатів.
Цей Інститут отримав свідчення колишнього високопозиціонованого агента таємних служб комуністичної Польщі (його ім’я не розголошують задля його безпеки), яке підтверджує, що ці таємні служби знали про підготовку замаху на Йоана Павла ІІ за кілька днів до замаху, який стався 13 травня 1981 року. За свідченнями агента, він сам особисто повідомив таємними каналами тодішнього агента італійських спецслужб Джузеппе Куччі за кілька днів до замаху. Але італійські спецслужби взагалі не відреагували на це попередження. Слід зауважити, що 2007 року, коли ці факти стали відомі громадськості, тодішній італійський прем’єр Романо Проді не відреагував на польські офіційні запити стосовно розслідування ролі Джузеппе Куччі, який в той час виконував функції шефа Виконкому з питань координації роботи спецслужб Італійської Республіки. Свого часу Джузеппе Куччі також обіймав високі посади у НАТО.
Розслідування Польського Інституту національної пам’яті довело, що депеша про планований замах на Папу надійшла польським спецслужбам від їхніх агентів з Дамаску. Інформації архівів польської комуністичної розвідки підтвердили цю інформацію. Про планований замах на Йоана Павла ІІ був повідомлений також і тодішній шеф польської розвідки Кароль Шеляґ. Як показало розслідування, після замаху на Йоана Павла ІІ усі члени польських спецслужб, які були причетні до цієї інформації, були розіслані з Польської Народної Республіки на різні місії в цілому світі.
Надалі розслідування встановило, що один агент польської розвідки 1985 року в Каїрі зустрівся з Джузеппе Куччі, який тоді вже був полковником, та передав йому всю інформацію про спробу вбивства Йоана Павла ІІ. Очевидно, що спецслужби комуністичної Польщі довідалися про цю зустріч, після якої згаданого агента відкликали додому, проти нього провели розслідування і вигнали з польської розвідки. Згодом, 1992 року, після падіння комунізму в Польщі, цей агент надав усю інформацію тодішньому шефові спецслужб Польщі Болєславу Ізидорчику. Але після цього невідомі зловмисники, вдершись до помешкання інформатора, спробували знищити усі можливі носії інформації. Проте документація, потрібна для розслідування, була збережена в іншому місці.
На запит поляків Джузеппе Куччі відповів тим, що відмовився давати свідчення про власну причетність до цієї справи, хоча підтвердив, що свого часу контактував з полковником польських комуністичних спецслужб у справі замаху на Йоана Павла ІІ.
Італійські служби ще й досі чинять постійні перепони, щоб ті, хто розслідує замах на Йоана Павла ІІ, не змогли отримати відповідних матеріалів стосовно цієї справи, хоча свого часу італійський парламент теж організував слідчу комісію з цього питання.
Розслідування, яке провадить Польський Інститут національної пам’яті, дотепер незавершене, а отже – все ще триває.
За матеріалами: Католицький Оглядач