Розпочався процес Педро Баллестера: перша беатифікація «покоління зумерів»

Дієцезія Солфорда на півночі Англії розпочала беатифікаційний процес Педро Баллестера.

Педро Баллестер Аренас, народжений у Манчестері, відомий своєю простотою, радістю й безкорисливістю. Він прийняв свій діагноз остеосаркоми на пізній стадії «як спосіб участі в Христовому хресті». Молодий нумерарій Opus Dei, який прожив лише 21 рік, може стати першим святим із «покоління Z».

Дієцезія оголосила, що з моменту його смерті в 2018 році «репутація святості Педро Баллестера постійно зміцнюється», а це дає підставу для дієцезіяльного етапу процесу прославлення. Наголошено, що «це важливий крок у визнанні життя і свідчення цього молодого чоловіка, чий приклад віри — особливо перед лицем страждань — продовжує надихати багатьох людей».

Член Opus Dei

Педро прожив тільки 21 рік, проте його історія зворушила тисячі людей в усьому світі. Він народився 1996 року в іспанській родині Манчестера, яка мала ще двох синів — Карлоса і Хав’єра.

Коли Педро було 8 років, сім’я перебралася до Гаррогейта, на півночі Англії. Удома він навчився відповідальності й чуйності до інших. Близькі згадують, що з юних років Педро мав здатність об’єднувати людей. Його душа поєднувала іспанську відкритість і життєрадісність із британською стійкістю й сумлінністю. Його батьки, які були членами Opus Dei, передали своїм синам живу віру та прищепили християнські цінності. Педро також почав формацію на цьому шляху: у 18 років вирішив стати нумерарієм — мирянином Opus Dei.

Престижне навчання

Після середньої школи Педро переїхав до Лондона, де 2014 року почав вивчати хімічну інженерію в престижному Імперському коледжі Лондона. Студентське життя, нове середовище та дружні стосунки підбадьорили його. Він жив у Ґрейгарт-Холі, яким керувала Opus Dei, і поєднував свій інтелектуальний розвиток із релігійною формацією.

Його однокурсники наголошують, що Педро був людиною, яка слухала і не нав’язувалася. «Він був чудовим і вірним другом», — згадує Ліам Ешдаун, який зблизився з Церквою зокрема завдяки йому. Педро займався спортом, грав у шахи — цього його навчив батько.

Невдовзі після початку навчання Педро почав відчувати сильний біль у спині. Йому поставили діагноз «раку тазу на пізній стадії», повідомляє дієцезія, а він «прийняв свою хворобу з надзвичайною вірою, пропонуючи свої страждання за Папу, Церкву та світ, зносячи свій стан із глибоким спокоєм та довірою до Бога».

Читайте також:
«Не знаєш, коли помреш». Іспанський «Карло Акутіс» показав, як використовувати час

Хвороба

Лікування було тривалим і дуже болісним. Педро проходив терапію в Манчестері та Гейдельберзі (Німеччина). Коли його стан тимчасово покращився в листопаді 2015 року — він вирішив здійснити свою найбільшу мрію: зустрітися з папою Франциском.

Під час короткої розмови він передав Святішому Отцю вітання від хворих підлітків та персоналу лікарні. Ця подія наповнила його силами на наступні місяці.

Хоча хвороба вдарила з подвоєною силою, Педро не замкнувся в болю; натомість він ще більше відкрився людям. Він став духовною опорою для багатьох своїх однолітків.

Педро помер 13 січня 2018 року. Під час відкриття процесу його беатифікації було наголошено, що він прийняв хворобу «як спосіб участі в хресті Христовому». Його батько, Педро-старший, згадує, що до останніх днів його син «зосереджувався на інших» і часто «відкладав прийом морфіну, щоб залишатися притомним, розмовляючи з відвідувачами, які виходили від нього зміцненими, не знаючи, яким велетенським був його біль».

Похорон

Opus Dei повідомляє, що понад 500 людей прибули на похоронну Месу в Манчестері. Проповідь виголосив о.Джозеф Еванс, капелан Ґрейгарт-Холу, який супроводжував Педро на останніх стадіях його хвороби:

«Страждання були його навчальною програмою — програмою, яку Педро мав вивчати не абстрактно та інтелектуально, а максимально особистим, фізичним способом, який тільки можна уявити. І він склав цей іспит з відзнакою».

Літургію відкриття процесу очолив британський кардинал Артур Рош, префект Дикастерію Божественного культу й дисципліни Таїнств. Раніше він зустрічався з сім’єю Балестерів, коли був єпископом Лідса. Коментуючи початок процесу беатифікації, кардинал Рош сказав OSV News, що діагноз не змінив Педро:

«Нічого в ньому не змінилося; він не впав у депресію. Веселість, яка була частиною його характеру, залишилась. Як і усмішка, що часто з’являлась на його обличчі під час розмови».

Кардинал Рош також вказав на характерну для Педро безкорисливість. «Я вірю, що життя і приклад цього юнака несуть послання, яке продовжує приваблювати сучасну молодь, розчаровану світом, у якому ми живемо», — наголосив британський прелат.

Похоронна Меса Педро Баллестера в Манчестері

Перевірка святості

Церква тепер перевірить, чи було життя цього кандидата на вівтар позначене героїчністю чеснот. Відкриваючи беатифікаційний процес, єпископ Джон Арнольд із Солфорда запросив усіх, хто знав Педро Балестера, «підтримати процес, надавши будь-яку інформацію, яка може допомогти створити повну картину життя, чеснот і репутації святості Педро».

Це включає особисті свідчення, спогади й будь-які його твори, такі як листи та щоденники, оголосила дієцезія. Зібрану документацію потім надішлють до Рима для розгляду Дикастерієм у справах канонізацій.

Педро Баллестер попереду, о.Джордж Боронат праворуч

«З юних літ Педро мав апостольське й місіонерське покликання. Він знав, що він апостол. Також він мав щиру любов до людей, і саме тому приваблював їх. Можливо, Педро можна запам’ятати завдяки його апостольській ревності. Наближати душі до Бога було його пристрастю й місією».
о.Джордж Боронат

Перший святий покоління Z

Постулятор справи о.Пол Гейворд зазначає, що Педро є одним із наймолодших сучасних британських кандидатів на святість і може стати першим святим з покоління Z. Джек Валеро, керівник відділу комунікацій Opus Dei у Великій Британії, зазначає, що останніми роками Бог показує нові моделі святості серед молоді: Карло Акутіс, П’єр Джорджо Фрассаті, сестра Клер Крокетт, — а тепер Педро Баллестер.

«Вони показують нам, що святість можлива у ХХІ столітті навіть у дуже молодому віці, і що святість веде до глибокого щастя. Педро був насамперед дуже щасливою людиною, навіть посеред страждань. Він стає ще одним взірцем для багатьох молодих людей сьогодення».

Життя Педро Баллестера якнайкраще втілило повчання св.Хосемарії Ескріва — засновника Opus Dei:

«Не чекайте старості, щоби стати святими».

Переклад CREDO за матеріалами: КАІ, Opus Dei, Pedro Ballester