Свою божественність Ісус довів на хресті

Роздуми до Слова Божого на вівторок V тижня Великого посту

«Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий я» (Йн 8, 28)

Ісус вимовляє ім’я Боже – «Сущий», яке Бог об’явив Мойсеєві. Ім’я Боже є святим, євреї настільки шанували його, що вимовляти його було заборонено [1]. Для єврея таке вимовляння імені Божого здавалось святотатством. Але Ісус, відверто говорячи про те, що Він Бог, вказує на хресні страждання, час його вивищення, як на доказ, що Його слова правдиві, що Він – дійсно Господь.

Смерть Ісуса Христа на хресті – це виконання волі Отця, виконання плану спасіння людини від гріха. Проте поки Ісус не складе жертву на хресті євреї не зрозуміють, що Він – Божий Син. Смерть Ісуса на хресті, як це не парадоксально, була також Божим об’явленням: «сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!» (Мт 27, 54). Хрест з ганебного знаряддя смерті перетворився на знак перемоги: Христос перемог на хресті своїм послухом непослух Адама і Єви, Христос переміг нашу ненависть Своєю любов’ю, переміг наш гріх і позбавив сили смерть Воскресінням. Хрест є доказом, що Христос – Божий Син, Який помер для нашого спасіння.

_________________________________________________________

[1] У Святому Письмі, коли єврей зустрічався, читаючи Святе Писання з цим іменем, яке в єврейській мові занотовувалось чотирма літерами (т. зв. тетраграматон), мав замість цього слова вимовити інше слово, наприклад Адонаі ( Владика, Всевишній). В єврейському письмі спочатку голосні не записувались, лише пізніше вводиться запис голосних крапками, які писалися над або під приголосною. Відтак, коли з’явився запис голосних євреї, що переписували Святе Писання навмисно вписували голосні, що відповідають голосним слова Адонай, щоб той, хто буде читати не забув, що це слово читати не можна, а навіть, якщо і забуде, то прочитавши не промовив священного імені. Здається, що про це не знали свідки єгови, які це ім’я так і прочитали, як записали його обачливі євреї.