Сьогодні, 27 листопада 2025 року, Папа Лев XIV розпочав свою першу закордонну Апостольську подорож. Учора після загальної аудієнції він просив молитовно супроводжувати його в ці дні.
Перший етап — відвідини Туреччини — проходить у контексті 1700‑річчя першого Вселенського Собору, що відбувся в Нікеї. В Туреччині Папа відвідає столицю Анкару, а також міста Стамбул та Ізнік, повідомляє Vatican News.
До супроводу Святішого Отця входять також журналісти. Шлях через повітряний простір Хорватії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Сербії та Болгарії займає близько 2,5 години. Він приземлиться в Анкарі, де відбудуться протокольні заходи, пов’язані з візитом Глави держави: зокрема, Папа відвідає Музей Ататюрка, зустрінеться з президентом Туреччини, представниками влади, дипкорпусу й суспільства. Він пересуватиметься в автомобілі з ескортом, але заплановано також використання відкритого папамобіля. Також має відбутися візит до офісу Відповідального за релігійні справи в країні, після чого Святіший Отець відлетить до Стамбула.
Напередодні Апостольської подорожі думками про значення Нікейського Собору для єдності християн та значення єдності християн для сучасного свідчення Євангелія поділився з ватиканськими медіа Префект Дикастерію сприяння єдності християн кардинал Курт Кох.
— Ваша Еміненціє, Перший Нікейський Собор відбувся 1700 років тому. Чому він актуальний і нині?
— По-перше, цей Собор відбувся в 325 році — в час, коли християнство ще не було зранене численними розколами та поділами. Тому він фактично стосується всіх християн і може відзначатися в екуменічній спільноті. По‑друге, Собор визначив і закріпив християнську віру в Ісуса Христа як Божого Сина — яка є спільною для всіх християн. І нагадати про це знову та поглибити нашу віру в екуменічній дружбі — велика цінність цієї події.
— Тоді йшлося ні про що інше, як про божественну природу Христа, і це було предметом жвавих дискусій на Соборі. Які ж сьогодні головні питання в екуменізмі?
— На мою думку — за всіх дипломатичних зусиль, єдність ми можемо знайти лише у вірі. Ми знаходимо єдність у тій апостольській вірі, яка передається і ввіряється кожному новому члену Тіла Христового під час хрещення. Нікейський Собор є великим фундаментом, на якому віра була укріплена. І поглибити цю віру наново — адже віра в божественність Ісуса не є просто даністю, і ще донині ставиться під сумнів, — на мою думку, є дуже важливим.
— Яке послання, на Вашу думку, повинно вийти з цього відзначення річниці Собору?
— Свідчення того, що в основі християнської віри ми — цілісні. Це також перегукується з чудовим понтифікальним девізом Папи Лева XIV «In Illo uno unum» (з лат. «У Ньому ми єдині»). Це означає, що нас багато, ми різноманітні — але ми єдині в Ісусі Христі. Це гасло, яке він обрав, стосується також і екуменізму.
— Ви маєте за плечима багаторічне служіння на благо екуменізму. Що означає для Вас особисто брати участь у цьому важливому ювілеї?
— По-перше, я дуже радий, що ця подія — 1700 років Нікейського собору — зворушує все християнство. Було так багато симпозіумів, так багато зустрічей… Це мене тішить, і я дуже вдячний, що християнство згадує цей Собор і відновлює спільну віру.
— Після Туреччини Папа також відвідає Ліван. Яких результатів Ви очікуєте від цієї першої Апостольської подорожі — яка, безсумнівно, супроводжуватиметься великою увагою?
— Звісно, це також візит солідарності та співчуття з приводу складної ситуації в цих країнах — як у Туреччині, так і насамперед у Лівані. Він є заохоченням для християн. У Туреччині християни становлять невелику меншину. В Лівані є розмаїта християнська спільнота, з помітною присутністю маронітів, які перебувають у складній політичній та економічній ситуації. Підтримати і зміцнити їх — це, безперечно, завдання Святішого Отця. Також екуменічний діалог та міжрелігійний діалог; діалог між християнами та мусульманами — який є дуже важливим, особливо в Лівані, оскільки президент там мароніт, а прем’єр-міністр — мусульманин.
фінансово.
Щиро дякуємо!
