Рівно 50 років тому, 12 квітня 1961 року, на радянському кораблі “Восток” на орбіту стартував перший землянин Юрій Гагарін.
Успіх польоту Юрія Гагаріна викликав змагання між США й тодішнім СРСР. Пізніше американські та радянські космонавти здійснили ще сім польотів. Останні з них – це політ Андріана Ніколаєва, що тривав від 11 до 15 серпня 1962 року, та першого українця-космонавта Павла Поповича, що тривав від 12 до 15 серпня. І вже 12 серпня того ж року пролунало перше офіційне слово Папи про підкорення космосу людиною.
Звертаючись до вірних, які зібрались на молитву «Ангел Господній» з Папою у літній резиденції у Кастель Ґандольфо, блаженний Йоан ХХІІІ, зокрема, сказав:
«Протягом століть “Ангел Господній” нагадує поєднання неба з землею, божественного з людським. Саме тепер хотілось би додати до намірів нашої молитви згадку про молодого космонавта. Улюблені діти, що належите до всіх народів! Ви тут зібралися, як добрі брати, в той час як пілот, майже у вирішальний та, напевно, визначальний спосіб, випробовує інтелектуальні, моральні та фізичні здатності людини, та продовжує дослідження сотвореного, до якого вже з перших сторінок заохочує Святе Письмо… Народи, а особливо молоді покоління, з ентузіазмом слідкують за розвитком чудесних космічних польотів. О, як би ми хотіли, щоб ці починання набрали значення подяки, складеної Богові-Творцеві та Верховному Законодавцеві! Від того, як ці історичні події будуть вписані в літописи наукового пізнання космосу, залежить, чи стануть вони вираженням справжнього та мирного прогресу, що ґрунтується на солідній основі загальнолюдського братерства».
А в 2000 році кардинал Йозеф Ратцінґер, нинішній Папа Бенедикт XVI, назвав перший космічний політ людини «короткою прогулянкою за двері дому» і, згадуючи слова Гагаріна, що там він «не бачив ніякого бога», наголосив: ці слова не можуть бути переконливим аргументом проти існування Того, який не живе на жодній з планет чи зірок, що було відомо і до Гагаріна.
За матеріалами: Радіо Ватикан