Греко-кат.: Велика Середа
прп. Юрія, єп. Митилинського
Римо-католицький календар
Велика Середа
Перше читання
Іс 50, 4-9а
Читання з Книги пророка Ісаї
Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить Він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся.
Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування.
Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся.
Близько мене мій виправдувач. Хто посміє сперечатися зо мною? Станьмо разом! Хто мій супротивник? Нехай наблизиться до мене!
Ось Господь Бог мені допомагає; хто мене осудить?
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 69(68), 8-10. 21-22. 31 і 33-34 (П.: пор. 14в)
Боже, почуй нас в милосерді своїм
За Тебе я терпів зневагу, *
ганьба лице моє вкрила.
Чужий я став і братам рідним; *
сторонній – синам матері моєї.
Бо ревність до твого дому мене з’їла, *
зневаги зневажаючих Тебе на мене впали.
Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; +
я чекав милосердя, та його не було, *
і втішителів, – та не знайшов нікого.
Вони клали полин мені до страви, *
і в згазі моїй напували мене оцтом.
Я прославлятиму ім’я Боже в пісні *
й із подякою Його величатиму.
Побачать те покірні й звеселяться. *
Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога.
Бо Господь вислухає нещасних, *
і в’язнями своїми не погордує.
Спів перед Євангелієм
Слава Тобі, Царю віків
Слався наш Царю і Спасителю,
Ти сам змилосердився над грішними
Слава Тобі, Царю віків
або:
Слався, наш Царю, слухняний волі Отця,
немов тихого баранця на заріз
ведуть Тебе на розп’яття
Євангеліє
Мт 26, 14-25
+ Слова Євангелія від святого Матея
Один із Дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників і каже: «Що хочете мені дати, і я вам Його видам?» Ті відважили йому тридцять срібняків. І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб Його видати.
Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: «Де хочеш, щоб ми приготовили Тобі їсти Пасху?»
Він відповів їм: «Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми». Учні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху.
Коли ж настав вечір, сів Він до столу з дванадцятьма учнями, і коли вони їли, Він промовив: «Істинно, кажу вам: Один з вас Мене зрадить».
Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати Його: «Чи то часом не я, Господи?»
Він відповів: «Хто вклав зо Мною руку в миску, той Мене зрадить. Син Чоловічий іде, як написано про Нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!»
А Юда, зрадник Його, і собі озвався: «Чи то часом не я, Учителю?» Каже Ісус до нього: «Ти мовив».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Велика Середа
прп. Юрія, єп. Митилинського
Мт. 108 зач.; 26, 6-16
6. І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого, 7. підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі. 8. Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство? 9. Це можна б було дорого продати й – дати бідним!” 10. Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене. 11. Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте. 12. Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій. 13. Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.” 14. Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників 15. і каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків. 16. І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.
фінансово.
Щиро дякуємо!
