Римо-кат.: Понеділок ІІІ тижня Великодня
Греко-кат.: свщмч. Василія, єп. Амасійського
прп. діви Графіри
Римо-католицький календар
Понеділок ІІІ тижня Великодня
Перше читання
Ді 6, 8-15
Читання з Діянь Апостольських
Стефан повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі.
І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців, а й з Кілікії та з Азії і сперечалися із Стефаном, але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив.
Тоді вони підмовили людей, щоб сказали: «Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога». І підбурили народ, старших та книжників і, наскочивши, схопили і привели його в синедріон.
Там вони поставили свідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та Закону. Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце й переінакшить звичаї, які Мойсей був передав нам».
І коли всі, що засідали в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його обличчя, немов обличчя ангела.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 119(118), 23-24. 26-27. 29-30 (П.: пор. 1а)
Благословенний, хто йде Твоїм слідом
або: Алілуя
Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, *
слуга Твій роздумує про Твої установи.
Бо Твої свідоцтва – моя втіха, *
вони – мої дорадники.
Я оповів мої дороги, і Ти вислухав мене; *
навчи мене Твоїх установ!
Дай мені зрозуміти дорогу заповідей Твоїх, *
і про чудеса Твої я буду роздумувати.
Дорогу неправди відверни від мене, *
подай ласкаво закон Твій.
Я собі вибрав дорогу правди, *
поставив присуди Твої перед собою.
Спів перед Євангелієм
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя
Чоловік житиме не самим хлібом,
а кожним словом, що виходить з уст Божих.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 6, 22-29
+ Слова Євангелія від святого Йоана
А наступного дня після помноження хліба народ, що стояв по той бік моря, побачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким Його учні відпливли самі. Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку.
Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані Його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса. Знайшовши Його по тім боці моря, мовили до Нього: «Учителю, коли ж Ти прибув сюди?»
А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте Мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися. Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку ж дасть вам Син Чоловічий, бо Його Бог Отець назнаменував».
Вони ж мовили до Нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?»
А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже – вірувати в Того, кого Він послав».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
свщмч. Василія, єп. Амасійського
прп. діви Графіри
Ап. – Ді. 17 зач.; 6, 8-7, 5; 47-60
8. Стефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. 9. І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців, а й з Кілікії та з Азії і сперечалися із Стефаном, 10. але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив. 11. Тоді вони підмовили людей, щоб сказали: «Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога.» 12. І підбурили народ, старших та книжників і, наскочивши, схопили і привели його в синедріон. 13. Там вони поставили свідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та Закону. 14. Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце й переінакшить звичаї, які Мойсей був передав нам.» 15. І коли всі, що засідали в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його обличчя, немов обличчя ангела. 1. А первосвященик спитав: «Чи воно справді так?» 2. Він же відповів: «Мужі брати й отці, слухайте: Бог слави з’явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселивсь у Харані, 3. і сказав до нього: Вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку покажу тобі. 4. Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідси, як умер його батько, (Бог) переселив його у цю землю, в якій живете нині. 5. І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість, і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини. 47. А Соломон збудував йому дім. 48. Та не в рукотворених проживає Всевишній як пророк говорить: 49. Небо – престол мій, земля ж -підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку? 50. Хіба то не моя рука створила те все? 51. Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви. 52. Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями; 53. ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його.» 54. Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього. 55. (Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, 56. і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога.» 57. Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом 58. та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло. 59. І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» 60. А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.
Єв. – Йо. 13 зач.; 4, 46-54
46. Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі. 47. Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати. 48. Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!» 49. А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!» 50. Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий.» Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі. 51. А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий. 52. Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечері о сьомій годині пропасниця його полишила», – сказали вони йому. 53. І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий.» І увірував сам, та й увесь дім його. 54. Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.
фінансово.
Щиро дякуємо!
