Роздуми до Слова Божого на суботу, IV тижня Великодня
Отець, який перебуває в мені, – він творить діла. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте. (Йн 14, 10-11)
Ісус звертається до своїх учнів, кажучи, що вони вже побачили Бога Отця: «Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали. Відтепер знаєте його і бачили.» (Йн 14, 7) Ці слова не дивують лише Филипа, який в наступних віршах Євангелія просить Ісуса показати Отця. Вони дивують багатьох з нас. Сам Йоан Богослов в одному із своїх послань пояснює в який спосіб віруючі бачать Бога: «Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала. Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого» ( 1 Йн 4, 12-13).
Коли Ісус Христос говорить про пізнання Бога через пізнання Ісуса Христа, то Йому йдеться про щось більш глибоке, ніж просто про інтелектуальне знання якогось предмету або сприйняття його почуттями. Йдеться радше про таке пізнання, яке робить людину включеною в надприродне життя Пресвятої Трійці. Що єднає Три Божі Особи Пресвятої Трійці? Любов, в якій є довір’я, прийняття другої особи. Об’явити цю любов Пресвятої Трійці людям мав на меті Бог Отець, коли послав Свого Сина Єдинородного у цей світ, і не тільки об’явити, але й запросити до участі в цій любові.
Бог ділиться з людиною найціннішим – Своїм життям, Божим життям.
Людина сама від себе не може жити любов’ю Пресвятої Трійці, мусить бути обдарована цією можливістю і здібностями до надприродної любові, яку можна також назвати життям в освячуючій благодаті. Єдиним, хто може уділити цього дару – це Святий Дух. Св. Йоан Богослов пише в своєму листі, що розпізнати те, чи ми справді живемо Богом, а отже пізнали Отця в Сині, можна лише по тому чи ми самі живемо любов’ю, чи ділимось цією любов’ю з ближніми… (пор. 1 Йн 4,13).