Римо-кат.: Субота V тижня Великодня
Греко-кат.: прп. Пахомія Великого
Римо-католицький календар
Субота V тижня Великодня
Перше читання
Ді 16, 1-10
Читання з Діянь Апостолів
Павло прибув у Дербу і Лістру. А був там один учень, Тимотей на ім’я, син однієї жінки, віруючої юдейки, а батька грека. Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії. Павло хотів узяти його з собою і, взявши, обрізав із-за юдеїв, що були в тих місях; усі бо знали, що його батько був грек.. Якже проходили через міста, передавали їм, щоб берегти ті постанови, що їх були схвалили апостоли і старші в Єрусалимі. Отак Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно.
Вони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії. Дійшовши до Місії, вони пробували пройти в Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив, і, пройшовши Місію, прибули до Троади. Аж тут з’явилось Павлові вночі видіння: один македонець стоїть і, благаючи його, каже: «Перейди в Македонію і допоможи нам». Як тільки він побачив це видіння, ми зараз же старались вирушити в Македонію, зрозумівши, що Бог нас покликав звіщати їм Євангелію.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 100(99), 1-2. 3. 4аб-5 (П.: пор. 1)
Нехай земля вся славить свого Бога
або: Алілуя
Ликуйте перед Господом, уся земле! *
Служіте Господеві з радістю!
Увійдіть перед Його обличчя *
веселі!
Знайте, що Господь, то Він – Бог; *
Він створив нас.
Ми Йому належимо. *
Його народ ми й вівці Його пасовиська.
Увійдіть із подякою в Його ворота, *
в Його двори з хвалою;
Бо добрий Господь, +
повіки Його милість *
і по всі роди Його вірність.
Спів перед Євангелієм
Кл 3, 1
Алілуя, алілуя, алілуя
А коли ви з Христом воскресли,
то шукайте того горішнього,
де Христос перебуває, сівши по правиці Бога.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 15, 18-21
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус сказав до своїх учнів:
«Якщо ненавидить вас світ – то знайте: Мене він ще перед вами зненавидів. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо Я вибрав вас від світу, ось тому й невидить вас світ.
Згадайте слово, що його був Я вам вирік: „Слуга не більший від пана свого”. Переслідували Мене – переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали – зберігатимуть і ваше. Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо Того, хто послав Мене».
Cлово Господнє
Греко-католицький календар:
прп. Пахомія Великого
Ап. – Ді. 37 зач.; 15, 35-41
35. Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє. 36. По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.» 37. А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком. 38. Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу. 39. І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру. 40. А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті. 41. І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.
Єв. – Йо. 38 зач.; 10, 27-38
27. Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, 28. і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх. 29. Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого! 30. Я і Отець – одно.» 31. Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. 32. Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» 33. А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але – за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!» 34. Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви – боги? 35. Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, – а Писання годі усунути! – 36. то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, – бо я сказав, що я – Син Божий? 37. Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! 38. Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»