Воювати з гріхом

Роздуми над Божим Словом на суботу V тижня Великодня

«Того часу Ісус сказав своїм учням: “Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене він раніше від вас зненавидів. Коли б ви були від світу, то світ своє любив би; ви ж не від світу, але Я вибрав вас зі світу, тому світ і ненавидить вас”» (Йн 15, 18-19)

Святий Євангеліст Йоан, який занотував ці слова Ісуса Христа, називає у своєму Першому посланні причину протистояння світу вченню Ісуса Христа, Церкві та самому Христу: «Не любіть світу, ні того, що у світі: коли хто любить світ, в тому немає любові Отця. Адже все, що у світі, це: пожад­ли­вість тіла, пожадливість очей і жит­­­тєва гордість; це не від Отця, а від світу. Проминає і світ, і його пожа­дан­ня, а той, хто виконує Божу волю, — залишається вічно» (1 Йн 2, 15-17).

Світ, який ненавидить Ісуса Христа, має перед собою ціль, вірніше цілі, бо їх три: заспокоєння пожадливості тіла, пожадливості очей і гордині життя. Ці цілі не походять від Бога, а від гріха, а відтак вони не дають життя, лише смерть (пор.: Як 1, 15; Рим 5, 12; Рим 6, 21-23).

Оскільки весь людський світ заражений гріхом, то закон гріха в цьому світі й панує: він має владу над всіма людьми, оскільки кожна людина народжується вже з первородним гріхом. Перешкодою дії цього закону гріха в серці людини є лише Божа благодать, яку сам Христос уділяє людині, яка вірує в Нього, приймає Хрещення і живе згідно з заповідями Божими.

Оскільки весь світ діє за законами гріха, він так чи інакше буде сприймати те, що противиться його законам, як щось вороже — тобто буде ненавидіти. Це закономірно.

Церква Христова взагалі й кожен християнин зокрема повинен, якщо можна так сказати, бути в стані війни з гріхом, який панує у світі і який впливає на світ. Ми не повинні погоджуватися з гріхом ані у своєму серці, ані в серці нашого ближнього. І разом з тим ми повинні пам’ятати, що якщо дійсно будемо вірні Христу, то не чекаймо, що будемо шановані цим світом. Не йдімо також на компроміс з гріхом, виправдовуючись страхом чи своєю слабкістю.

Христос заохочує нас до боротьби з законом гріха, що діє в нашому тілі (пор. Рим 7, 23) в чувані та молитві (Мт 26, 41, пор. 1 Кор 16. 13). Незаперечно нас чекатимуть різного роду страждання, але їх не треба боятися, бо Христос подолав світ (див. Йн 16, 32).