У Португалію «почали линути» гроші
«Незважаючи на те, що у Португалії кожен третій за кордоном, країна у співпраці з Церквою зуміла зробити так, що гроші «почали линути у державу», – підкреслив на черговій щомісячній зустрічі мігрантів, яка нещодавно відбулась у Львові, о. Василь Поточняк, виконавчий секретар ПМВ УГКЦ.
Як зауважує о. Василь, щорічні відвідини Португалії складають дедалі позитивніше враження про ефективність співпраці держави і Церкви в питанні соціалізації своїх громадян, котрі працюють поза межами країни, повідомляє Іванна Рижан.
Державна підтримка
Священик говорить, що ще 30 років тому 70% населення навіть не вміло читати. Португалія була однією із найвідсталіших країн Європи, яка досить швидко змінила своє обличчя, коли почала входити в Європейський Союз.
Об’єднавшись у спільному державно-церковному рішенні, сторони дійшли до висновку, що можна «скористати» з того, що хтось знаходиться в розвинутішій країні як на рівні державному, так і на рівні церковному.
Священик розповідає, що на держаному рівні кожен громадянин Португалії, котрий працює за кордоном, має право у своїй країні відкривати будь-яке підприємство з дуже малими податковими відрахуваннями. «Це підприємство процвітає, тому що людина працює у Швейцарії, а родина живе у Португалії. Він приїжджає, відкриває якийсь маленький бізнес, в якому працює його дружина, податки сплачують невеликі, а чоловік з-за кордону пересилає гроші, наприклад, для придбання потрібних речей, виготовлення реклами, створення місць праці для людей», – говорить священик.
Праця Церкви
Що стосується Церкви, то вона швидко зрозуміла, що одними лише закликами до повернення мігрантів у країну не обійдеться, тому було відкрито щось на зразок Пасторально-місійного відділу під назвою «Obra Catolica» («Католицький покров»). «Праця полягає в тому, що Церква почала провідувати своїх людей в тих країнах, в які вони виїхали, щось схоже до того, що ми вже робимо упродовж 10 років. Звершуючи такі візити, також звертали увагу і на те, щоб разом із духовенством їхали і діячі культури та мистецтва. Так їхні люди почали гуртуватись між собою. Церква у Португалії висилала своїх священиків до них, щоб ті там не асимілювались, не розчинились», – розповідає о. Василь.
Католицька Церква у Португалії нині має найкращу в усьому світі опіку мігрантів. Завдяки їхнім людям, котрі перебувають поза країною, Церква має доступ до тих країн, в які виїхали її громадяни. Також є постійний обмін та співпраця між Церквами, як зауважує священик. Відбуваються прощі, які організовують Церкви. «У Швейцарії кожен португалець раз у рік відчуває обов’язок провідати Фатіму. Є навіть проща португальців за кордоном, які відвідують Фатіму у визначений день серпня. Вони з’їжджаються з усього світу і йдуть якийсь час пішки», – додає о. Василь.
Українські реалії
«Нам, як державі, так і Церкві треба створити умови, щоб людям було вигідно приїжджати в Україну, вкладати тут зароблені гроші, щоб їм було цікаво. На державному рівні ми це пробуємо робити», – говорить отець і наголошує, що нашим завданням є «впливати» на державу. «Це наші громадяни – давайте їм опіку!», – наголошує священик.
В Україні і досі на державному рівні немає якоїсь організованої структури, яка займається мігрантами. Люди не дуже знають, до кого звертатися, бо начебто номінально є багато структур, але ніхто конкретно нічого не вирішує.
Священик заохочує до продовження спільних щомісячних зустрічей, які є підтримкою, і закликає до співпраці: «Усвідомте, що без вас ми вам не допоможемо. Щоби щось отримати, треба чимось пожертвувати, в даному випадку бодай часом, своєю думкою і словом».
Статистика
Населення Португалії складає 9 мільйонів. На даний час у цій країні працює 70 тис. українців. Поза країною знаходиться 4,5 млн. португальців, це кожен 3 громадянин (здебільшого у Франції, Швейцарії та США). У Португалії є 22 українські церкви і душпастирює 10 греко-католицьких священиків.
фінансово.
Щиро дякуємо!
