28 червня 2026 року в катедрі свв.Петра і Павла у Кам’янці-Подільському відзначали День освячення власного храму.
До цьогорічного свята приурочили ще й ювілей 50‑річчя священства, який відзначає беззмінний з 1991 року настоятель катедри о.Роман Тваруг — христусовець, який приїхав в Україну працювати ще далекого 5 жовтня 1989 року. Тоді храм іще був органним залом, а Україна — частиною радянської імперії.
На цій Месі були присутні всі троє єпископів Подільської Церкви — ординарій, єпископ-помічник і вислужений ординарій, а передслужіння у цій Євхаристії вони передали отцю-ювіляру.
Вітальне слово виголошує Генеральний настоятель Згромадження Товариства Христового для закордоної Полонії о.Кшиштоф Олейник
Десятеро священників і почесна асиста Лицарів Йоана Павла ІІ заповнили пресвітерій; на свято приїхав і виголосив проповідь о.Ришард Федерчик, колишній духовний отець дієцезіяльної семінарії та курії. На ювілей співбрата у згромадженні прибув Генерал христусовців о.Кшиштоф Олейник. Богослужіння почалось адорацією Пресвятих Дарів, співом Літанії до Пресвятого Серця Господа Ісуса та процесією довкола храму.
«Дякувати за його святість»
— Запрошую всіх до молитви за отця Романа, — сказав на вступі ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Едуард Кава, — за дар його життя, за його святість, за його скромність. Я знаю, що він зараз ніяково почувається, бо звик триматися в куточку. Але зараз, отче Романе, запрошую Вас сюди, до вівтаря, і прошу очолити цю Святу Месу.
— Священник це той, хто ввіряється Серцю Доброго Бога, — сказав, своєю чергою, о.Роман. — Ісус повторює: не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав. Не найкращих — а тих, що йдуть за Ним. А Він їм допомагає.
У низькому поклоні перед Величчю Божою хочу разом з вами дякувати за 50 років слідування за Ним.
Царство Боже будується разом. І тільки разом ми могли це робити. Нехай Бог буде прославлений в усіх тих ділах, які звершилися в серцях людей і в нашій парафії.
— Великі Його діла! — сказав о.Роман потім, на завершення Євхаристії. — 37 років ми могли бути разом на урожайній Подільській землі. Хочу згадати отця-єпископа Яна Ольшанського, який привіз із собою клячник [коли його перевели до Кам’янця] із Маниківців. Отам цей клячник стоїть досі, перед каплицею Пресвятих Дарів. Там він стояв на молитві днями й ночами. Так він будував Церкву. Був для нас учителем, вихователем, батьком, духовним другом. Нехай Бог буде прославлений за все, що ми змогли разом зробити за ці роки. За сестер, зокрема уршулянок, які тут працювали і працюють. За всіх священників, які тут служили ці роки. Нехай усіх Серце Ісуса огортає і провадить до повного єднання з Христом, який є втіленим Царством Божим.
«Відбудував зруйновані храми і душі»
Серед подяк, що лунали під кінець святкового богослужіння, найбільшим був лист від єпископів. Його зачитав ординарій дієцезії єпископ Кава, звертаючись до ювіляра такими словами:
— Я думаю, що і Слуга Божий єпископ Ян Ольшанський також із радістю би під цими словами підписався; але він, певно, Вам краще допомагає зараз своїм заступництвом у Небі.
Подяки в листі від імені всіх трьох єпископів ординарій Подільської Церкви назвав «краплею в морі за все, що Бог учинив через Вас». У довгому листі з нагоди золотого ювілею священства отця-каноніка Романа Тваруга єпископи відзначили, що він «став добрим турботливим пастирем для всіх, кого зустрічав» в Україні, куди прибув «рятувати душі, знищені внаслідок страшних багаторічних переслідувань віри».
«Навіть важко перерахувати всі справи», до яких о.Роман «доклав свої працьовиті руки і любляче священницьке серце», відзначили єпископи. Отець-ювіляр служив у Мурафі, потім у Кам’янці-Подільському та навколишніх селах: Слобідка Рахнівська, Слобідка Гуменецька, Китайгород, Жванець, Зіньківці, Колибаївка, Пожарниця, Жовтневе, Окопи. «Ви відбудували зруйновані храми і душі, збирали парафії, уділяли Таїнства, звершували Святі Меси», — зачитував листа єпископ Едуард. А водночас іще було служіння духівника в дієцезіяльній (тоді Городоцькій) семінарії. Також о.Роман створив Меморіал мучеників Поділля.
«Дякуємо Вам, що так вірно любите Церкву», — написали єпископи. Згадуючи приклад святого Настоятеля з Арса, о.Жана-Марі Віаннея, який казав, що секрет священства — нічого не затримувати для себе, єпископи зазначили: «Напевно, в цьому секрет і Вашого священницького щастя. Адже коли хтось запитав, стільки років Ви служите в Україні, Ваша відповідь — із властивим Вам почуттям гумору — була: щасливі часу не рахують».
Подарунок для ювіляра — ікони святих апостолів Петра і Павла
«Нехай Господь благословляє Ваше служіння, його плоди та увінчає його святістю. З молитвою, повагою і братньою любов’ю в Христі: єпископ Леон Дубравський, єпископ Радослав Змітрович, єпископ Едуард Кава», — так завершується подячний лист-вітання.
Фото Санктуарій Пресвятого Серця Ісуса у Кам’янці-Подільському
фінансово.
Щиро дякуємо!
