Римо-католицький календар
Субота ХІІ Звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 18, 1-15
Читання з Книги Буття
Господь з’явився Авраамові в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки. Підвів він свої очі та глянув — три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі, та й каже: «Мій Владико! Як я знайшов ласку в твоїх очах, не минай, прохаю, слуги твого. Нехай принесуть трохи води, помийте собі ноги, відпочиньте під деревом. Я ж принесу хліба, щоб ви покріпились, а потім підете: на те ж бо й зайшли до вашого слуги». А вони відповіли: «Зроби так, як сказав».
Тоді кинувсь Авраам у намет до Сари й каже: «Зготуй хутенько три сита питльованої муки, заміси й нароби паляниць». По тому Авраам побіг до корів, узяв телятко, ніжне й ситне, і дав слузі, а цей скоренько впорав його. Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли.
І промовили вони до нього: «Де Сара, твоя жінка? »
Він відповів: «Ось тут у наметі».
Один і каже: «Я вернуся за рік о цій порі, й Сара, твоя жінка, буде мати сина».
А Сара слухала це при вході до намету, що був іззаду нього. Авраам же й Сара були старі, дожили пізніх літ, і в Сари перестало бувати, що звичайне в жінок. Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: «Оце б то, зів’янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький».
Але Господь сказав до Авраама: «Чого ж це сміялася Сара, кажучи: „Чи ж справді можу родити, бож я стара!” Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь Я до тебе, й Сара матиме сина». Сара ж перечила, кажучи: «Я не сміялася» — бо вона злякалась. Та Господь сказав: «Ні, ти таки сміялась».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Лк 1, 46б-48. 49-50. 53-54 (П.: пор. 54)
Бог пам’ятає Своє милосердя
Величає душа Моя Господа *
і дух мій радіє в Бозі, Спасі Моїм,
бо Він зглянувся на покору слугині своєї; *
ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
Велике-бо вчинив Мені Всемогутній, *
і святе Його ім’я.
Милосердя Його з роду в рід *
на тих, які страхаються Його.
Наситив благами голодних, *
багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізрáїля, слугу свого, *
згадавши своє милосердя.
Спів перед Євангелієм
Мт 8, 17
Алілуя, алілуя, алілуя.
Христос узяв наші недуги
і поніс хвороби.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 8, 5-17
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, коли Ісус увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його і промовляючи: «Господи, слуга мій лежить дома паралізований, тяжко мучиться».
Ісус йому каже: «Я піду й оздоровлю його».
У відповідь сотник сказав: «Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але тільки скажи лише слово, — і мій слуга одужає. Тому що і я людина підвладна, і маю воїнів під собою; кажу цьому: “Іди!”, — і він йде; іншому: “Прийди!” — і він приходить; моєму слузі: “Зроби це!” — і він робить».
А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: «Воїстину кажу вам: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я такої великої віри. Кажу ж вам, що багато хто прийде зо сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному, а сини Царства будуть викинуті геть в зовнішню темряву; де буде плач і скрегіт зубів».
А сотникові Ісус сказав: «Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив». І його слуга тієї ж години одужав.
Коли Ісус прийшов у дім Петра, то побачив його тещу, яка злягла і була в гарячці; Він доторкнувсь до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому.
А як настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих, щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: «Він узяв наші недуги й поніс хвороби».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Вір, коли Він скаже: «Я прийду» (Слово між нами)
Христос розірвав замкнене коло зла (о. Кирило Лесько)
фінансово.
Щиро дякуємо!
