Зустрічаючись наприкінці третього дня своєї Апостольської подорожі в Іспанію з дієцезіяльною спільнотою Мадрида на стадіоні «Бернабеу», Лев XIV запитав: чи «те, хто ми є і що робимо як християни», досягає серця міста.
Він закликав «заново навчитися духовного мистецтва уважності», впевнений у тому, що «можна повернутися до віри або пізнати її вперше вже в дорослому віці», пише Vatican News.
Третій день подорожі Папи в Іспанію, понеділок 8 червня 2026 року, завершився зустріччю зі спільнотою Мадридської дієцезії на стадіоні «Сантьяґо Бернабеу». На його трибунах зібралося 60 тисяч вірних столичної дієцезії. Були вітальні слова, свідчення, фільм про місцеву церковну дійсність.
У своєму зверненні Папа зазначив, що самих лише чисел, даних і фактів замало для побудови спільноти: «Наші серця мають співати — тобто інтерпретувати події та ситуації через спільний молебень сенсу, що з них струмує. Це відбувається особливим чином у Церкві під час літургії».
«Це чування — великий гімн віри, і я радий долучитися своїм голосом до ваших голосів, щоби прославляти Бога», — сказав Святіший Отець.
Читайте також:
Папа, який співає. Чому це так дивує?
Ділитися радістю Євангелія
Звернувши увагу на те, що присутні є Церквою серед народу, «який любить музику, танці й перебувати разом», то свідчать Євангеліє «в столиці великої європейської країни», Папа підкреслив: їхня радість «стане заразливою», якщо з «тимчасової емоції» перетвориться на «глибинне відчуття, яке оновлює окремих людей, групи та дієцезіяльну спільноту». Це «Evangelii gaudium» — євангельська радість, яка є відповіддю на Боже діло спасіння в Ісусі Христі, а також закликом до відповідальності.
«Наша чутливість, походження та пріоритети зустрічаються у Христі й черпають із Його життя живильну силу, як гілки з виноградної лози. Конкретно це означає, що багато з того, що вже було в нас, змінюється, бо спрямовується на служіння, перестає бути особистим даром і підпорядковується загальному благу», — сказав Лев XIV.
Досягти серця міста
Боятися цього не треба, бо це «ніколи не веде до одноманітності». Новий Завіт якраз засвідчив те порозуміння, сопричастя в розмаїтті, яке було зникло при вавилонській вежі. Як альтернативу «уніфікації та плутанини» Лев XIV запропонував постать Неємії, згадуючи його в енцикліці Magnifica humanitas як того, хто «залучає всю громаду до відбудови Єрусалима». І це вказує, що серед «плюралізму голосів і бачень» є можливість «будувати разом, перетворюючи різноманітність на ресурс».
«Отже, між Церквою та містом є особливий зв’язок, який набуває ще більшого значення в умовах зміни епохи, яку ми переживаємо: цей зв’язок природно реалізується між людьми з плоті й крові, у робочих стосунках та у безпосередньому спілкуванні, але не менш важливо — у різних спільнотах, асоціаціях, житті мікрорайонів». Лев XIV вказав на важливість християнської присутності там, де «формуються нові наративи й парадигми». І тому важливо «не розсіюватися і не замикатися кожен у групі чи реаліях, в яких почуваються в безпеці».
«Щоб досягти серця міста, потрібно плекати усвідомлення того, що істина є симфонічною і завжди перевершує нас; плекати прагнення знайти Воскреслого, який завжди випереджає нас, іде попереду нас і, можливо, вже присутній там, де ми ще не шукали Його», — додав Папа.
Притча спасіння
Мадрид є містом, де співіснують різні традиції та «душі», але Бог знає «кожне серце його мешканців». Знає так, як лише Він може це робити, сказав Папа, тобто «в любові — а отже, у свободі».
«Він є безмежним милосердям і хоче, щоб усі спаслися. Він прагне цього так сильно, що став тілом і взяв на себе весь гріх, зло і негатив світу. Це Ісус Христос! Це Добра Новина, благодать, яку ми отримали і якою послані ділитися з усіма. Бо всі, без винятку, створені для життя, до того ж — життя в повноті. Присутність Церкви у великому місті є притчею про цю таємницю спасіння». Лев XIV висловив переконання: діючи разом, дієцезіяльна спільнота «спроможна дати євангельське свідчення, яке вивільняє найкращі сили людства».
Папа звернувся з закликом: «Будьте як відкрита Біблія для кожного, щоби Слово Боже можна було знайти на ваших обличчях і у вашому житті. Бо то любов є мовою, яка дає кожному почуватись як удома».
Папа Лев оглядає трофеї “Реал-Мадрида”
В дусі спільнотного розпізнання
Тож Папа закликав довіряти «дедалі очевиднішому фактові», що можна повернутися до віри чи вперше пізнати її в дорослому віці. Це вимагає готовності «приймати нові початки не як винятки, а як правило місії». Роль парафіяльних і дієцезіяльних рад полягає саме в тому, щоби змінювати чутливість завдяки слуханню, а тому «гріхом буде зводити їх суто до бюрократичних процедур». Святіший Отець заохотив пресвітерів «визнати практику спільнотного розпізнання» однією з великих можливостей, які синодальний дух дає їхньому служінню.
«Дорогі браття, не відволікаючись від головного: регулярне спілкування з вашим народом, щоби тлумачити життя мікрорайонів, культурні зміни, соціальні напруження й церковні практики у світлі Євангелія, — збагатить і втішить ваше служіння. Це також допоможе кожному зокрема і кожній спільноті вийти з ізоляції та відчути радість Святого Духа. Адже саме Духа нам бракує, коли ми зводимо церковне життя до рутини, в якій кожен залишається замкнутим у своїх звичках і своїй ролі», — сказав Лев XIV.
Подарунок для Папи. Фото: Vatican Media
фінансово.
Щиро дякуємо!
