Урочистість Пресвятого Тіла і Крові Христа

26 червня 2011 року римо-католики в Україні святкують урочистість Пресвятого Тіла і Крові Христа. Цю урочистість перенесено у нас із четверга, 23 червня, на неділю.

Сьогоднішнє свято має свій початок у Середньовіччі. Особливий культ Євхаристії у Західній Церкві є реакцією на єресі, що заперечували справжню присутність Христа у Пресвятій Євхаристії, а визнавали тільки духовну присутність.

«Безпосередній мотив до встановлення окремого свята Пресвятої Євхаристії – «Божого Тіла» — дала монахиня-августинка, блаженна Юліана зі Льєжа (†5 червня 1258). Близько 1209 р. вона багато разів мала видіння, де бачила повний місяць у сяйві, який, одначе, мав на собі темну пляму. Юліана зрозуміла, що місяць означав Церкву, а темна пляма на ньому означала відсутність свята в честь Євхаристійного Христа. Своє видіння вона подала до відома церковній владі. Внаслідок цього єпископ Роберт зі Льєжа 1246 р. установив у своїй дієцезії свято на честь Пресвятого Таїнства.

Це свято було відзначене вперше 1247 р. у церкві св. Мартина з Льєжа.

Свято Євхаристії поширилося з Галлії на інші регіони Європи. Для всієї Церкви це свято запровадив папа Урбан IV. Спочатку воно звалось святом Тіла Христового. Після останньої літургійної реформи у назві свята згадується вже дві євхаристійні іпостасі: Тіло і Кров Господні.

Євхаристійна процесія

Від XIV сторіччя головною частиною свята Божого Тіла стають прилюдні процесії зі Святими Дарами по дорогах і громадських місцях. Перша така процесія відбулася в місті Кельні (Німеччина) в 1279 році. У середині наступного століття процесія зі Святими Дарами стає вже невідлучною частиною свята Божого Тіла. Первісно несли Святі Дари  в заслоненій дарохранительниці; пізніше з’явилися осібні посудини — монстранції, які в XV столітті стають загальним звичаєм.

Під час процесії уділяється урочисте благословення Пресвятою Євхаристією для міст чи сіл із їхніми околицями. Відбувається це при чотирьох вівтарях, які символізують чотири сторони світу. При них співають фрагменти Євангелія, що розповідають про встановлення Христом таїнства Євхаристії.

У наші дні процесія є публічним визнанням нашої віри у Христа, присутнього в Євхаристії.

Значення свята для нас

Відзначаючи сьогоднішнє свято, потрібно мати на увазі, що найбільшим ушануванням Христа є передусім активна участь у Євхаристії та з’єднанням з Христом у Святому Причасті. «У Літургії, зокрема в Євхаристії, немов із джерела, витікають на нас благодаті та з найбільшою успішністю осягають освячення людей у Христі, і Боже прославлення, до якого, немов до мети, линуть усі інші діла Церкви» (ІІ Ватиканський Собор).

Увесь культ Євхаристії поза Літургією — адорації, євхаристійні молебні, процесії — підпорядкований і служить глибшому з’єднанню наших сердець із Серцем Ісуса у Святому Причасті під час Божої Служби.

бр. Костянтин Морозов OFMCap, «Літургійний рік»