Римо-кат.: Св. Єлизавети Португальської
(спомин)
Греко-кат.: мч. Юліяна Тарсійського
Римо-католицький календар
Св. Єлизавети Португальської
(спомин)
Перше читання
Бут 28, 10-22а
Читання з Книги Буття
Коли Яків вийшов із Версавії пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг спати на цьому місці
І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив:
«Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, Я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце Я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що Я тобі обіцяв».
Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: «Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!» Рано-вранці встав Яків, узяв камінь, що його був поклав собі під голову, і поставив його як стовпа та й налив олії вгорі його. І назвав він те місце – Бетел, однак раніше те місто звалося Луз.
Тоді Яків пообіцявся, кажучи: «Як Господь буде зо мною і збереже мене в цій дорозі, що її верстаю, і як дасть мені хліба їсти та й одежі одягтися, так що вернусь я живим здоровим у господу мого батька, то Господь буде мені Богом, а камінь цей, що його я поставив як стовпа, буде дім Божий».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 91(90), 1-2. 3-4. 14-15аб (П.: пор. 2б)
Тобі, мій Боже, вірю цілим серцем
Ти, що живеш під Всевишнього покровом, *
що у Всесильного тіні пробуваєш,
скажи до Господа: «Моє прибіжище й моя твердиня, *
мій Боже, на котрого я покладаюсь».
Він-бо спасе тебе від сітки птахолова *
і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, +
і ти втечеш під Його крила; *
щит і забороло – Його вірність.
Тому, що він явив свою любов до Мене, +
Я його врятую; *
Я вивищу його, бо знає моє ім’я.
Візве до Мене, і Я озвусь до нього; *
Я буду з ним у скруті,
Спів перед Євангелієм
Пор. 2 Тм 1, 10б
Алілуя, алілуя, алілуя
Наш Спаситель, Ісус Христос, знищив смерть
і освітлив життя і нетління Євангелієм.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 9, 18-26
+ Слова Євангелія від святого Матея
Коли Ісус промовляв, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: «Дочка моя тільки що померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе». Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні Його.
І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю Його одежі. Казала-бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю Його одежі, видужаю».
Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе». І видужала жінка від тієї ж години.
А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, сказав: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить». І насміхалися з Нього. Якже випроваджено людей, Він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. Чутка про це розійшлась по всій тій країні.
Слово Господнє
Роздуми до лова Божого на понеділок XIV звичайного тижня
Греко-католицький календар:
мч. Юліяна Тарсійського
Ап. – Рим. 102 зач.; 9, 18-33.
18. Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим. 19. Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?» 20. А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?» 21. Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть? 22. Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель, 23. щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу, 24. -на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, – 25. як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу – улюбленою. 26. І на тім місці, де було їм сказано: «Ви – не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.» 27. Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться», 28. Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі. 29. І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.» 30. Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри; 31. Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности. 32. Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання, 33. як написано: «Ось я кладу в Сіоні камінь спотикання і скелю падіння. Хто ж вірує в нього, не осоромиться.»
Єв. – Мт. 40 зач.; 11, 2-15.
2. Почувши у в’язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів: 3. “Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?” 4. У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: 5. Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. 6. Щасливий, хто через мене не спотикнеться.” 7. Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? 8. На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м’яку? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палацах. 9. Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка. 10. Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. 11. Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього. 12. Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його. 13. Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана. 14. І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти. 15. Хто має вуха, нехай слухає.
фінансово.
Щиро дякуємо!
