Віра, яка спасає

Роздуми до Слова Божого на понеділок XIV звичайного тижня, рік І

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає про два чуда: повернення до життя померлої дочки начальника синагоги Яіра (пор. Лк 8, 41) і жінки, що страждала від кровотечі. Обидва чуда пов’язує одна фраза, вимовлена Ісусом Христом: «Віра твоя спасла тебе».

Начальник синагоги Яір був переконаний, що Ісус Христос має владу, воскресити померлу дочку, а отже є Богом. Жінка, що страждала на кровотечу багато років (пор. Лк 8, 43), і яка переконалась, що людськими засобами її хвороба невиліковна, також віддала честь Ісусові як Богу. Слова Ісуса «віра твоя спасла тебе» пригадують нам інші слова Христа: «все можливо тому, хто вірує» (Мк 9, 23). В Євангелії Ісус Христос наголошує на вірі людини, вірі, яка потрібна для того, щоб Він міг здійснити спасіння. Віра ця повинна бути добровільною, бо не може Бог примусити до віри. Вільна воля людини залишається святинею для Бога. Тому Син Божий повністю відмовляється від впливу на вільний вибір людини, також і через маніпуляції. Ми це бачимо, коли Він відмовляється чинити знаки, щоб в Нього повірили ( див. Мт 12, 38-40), також не може учинити чудеса в своїй батьківщині, тому що люди не вірять в Нього (пор. Мт 13, 58, Мк 6,5). Відтак, як і Яір, так і жінка, що страждала на кровотечу, добровільно довірились Господу.

Є деякі люди, що виправдовують свою невіру окрім іншого тим, що не бачили якогось чуда чи знаку від Бога. Є ще таки, що закидають, що якби Бог існував, то не допустив би зла. Однак, Бог є Богом і ніколи не буде шукати легкої дороги до нашого серця, він не буде потурати нашому вередуванню, а навпаки, буде захищати свободу нашого вибору. Бо чого варті наші стосунки з Богом, коли б Він виконував всі наші забаганки? Це – не любов, а маніпулювання чи використання. Бог звершує чудо для Яіра, воскрешаючи його дочку і для жінки, що страждала від кровотечі, бо це не зруйнує їхньої віри, не обмежить їх свободи вибору, а відтак – це дійсно віра спасла їх: і Яіра і цю жінку, захистивши їх душі від прагнення використати Бога.

Літургійні читання на понеділок XIV звичайного тижня, рік І