Римо-кат.: Августина Зао Ронга
(довільний спомин)
Греко-кат.: прп. Давида, що в Солуні
Римо-католицький календар
Августина Зао Ронга
(довільний спомин)
Перше читання
Бут 49, 29-33; 50, 15-26
Читання з Книги Буття
Яків наказав своїм синам, кажучи: «Ось я збираюсь приєднатися до свого роду. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона, хеттита; у печері, що на полі Махпела, напроти Мамре, в Ханаан-краю, яку то з полем купив Авраам в Ефрона, хеттита, на власне кладовище. Там поховано Авраама й Сару, його жінку; там поховано Ісаака й Ревеку, його жінку, і там поховав я Лію. Це поле й печеру на ньому куплено в синів Хета».
А коли Яків скінчив наказувати своїм синам, простягнув він свої ноги на ліжко й віддав духа та приєднався до свого роду.
Побачивши Йосифові брати, що помер їх батько, сказали: «Ануж Йосиф зненавидить нас тепер та й направду відплатить нам за все те лихо, що ми йому заподіяли». І послали до Йосифа сказати: «Батько твій перед своєю смертю так заповідав, кажучи: „Ось так промовте до Йосифа: Прости братам твоїм, будь ласка, вину за гріх їх, вони-бо зло вчинили тобі”. Та ти прости тепер, будь ласка, провину рабам Бога твого батька». І заплакав Йосиф, як вони це говорили до нього.
Тоді прийшли ще його брати і, впавши перед ним, сказали: «Ось ми – твої раби». А Йосиф каже до них: «Не бійтеся! Хіба ж я замість Бога? Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре, щоб зробити так, як воно й є сьогодні: спасти життя багатьом людям. Не бійтесь, отже, я годуватиму вас і дітей ваших». І втішив їх і говорив до них зичливо.
І пробував Йосиф у Єгипті, він і дім його батька. А жив Йосиф сто десять років. Йосиф бачив дітей Ефраїма до третього покоління; також діти Махіра, сина Манассії, народилися в Йосифові прийми.
Нарешті Йосиф сказав до своїх братів: «Я вмираю, але Бог напевно навідається до вас і виведе вас із цього краю в край, що про нього клявся Авраамові, Ісаакові та Яковові». І взяв Йосиф у синів Ізраїля таку клятву: «Як Бог навідається до вас, ви заберете звідси мої кості». І помер Йосиф мавши сто десять років, а вони забальсамували його й поклали у труну в Єгипті.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 105(104), 1-2. 3-4. 6-7 (П.: пор. Пс 69(68), 33)
Серця ожиють в тих, хто прагне Бога
Хваліте Господа, взивайте Його ім’я, *
звіщайте між народами Його учинки.
Співайте Йому, псалми Йому співайте, *
розповідайте про всі Його діла чудесні.
Хвалітеся Його святим ім’ям, *
хай радується серце тих, що Господа шукають.
Шукайте Господа і Його силу, *
шукайте Його обличчя завжди.
Потомки Авраама, слуги Його, *
діти Якова, Його вибранці!
Він Господь, Бог наш; *
суди Його – на всю землю.
Спів перед Євангелієм
1 Пт 4, 14
Алілуя, алілуя, алілуя
Щасливі ви, як вас ганьблять за ім’я Христове,
бо Дух Божий на вас покоїться.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 10, 24-33
+ Слова Євангелія від святого Матея
Ісус сказав до своїх апостолів:
«Не є учень понад учителя, ані слуга над пана свого. Досить для учня, коли стане, як його вчитель; а слуга – як його пан. Коли господаря назвали Велзевулом, то скільки більше – його домашніх.
Тож ви їх не лякайтесь. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним. Що вам кажу в темноті, кажіть те при світлі; і що ви чуєте на вухо, голосіть з покрівель. Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі. Хіба не за шага продається пара горобців? А проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого. А вам же все волосся на голові пораховано! Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців.
Кожний, отже, хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед моїм Отцем небесним. Хто ж Мене зречеться перед людьми, того й Я зречусь перед Отцем моїм небесним».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
прп. Давида, що в Солуні
Ап. – Рим. 92 зач.; 6, 11-17.
11. Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі. 12. Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, 13. і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як зброю праведности. 14. Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою. 15. Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні! 16. Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха – на смерть, чи то послуху – на праведність? 17. Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися,
Єв. – Мт. 26 зач.; 8, 13-24.
13. І сказав Ісус сотникові: “Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!” І видужав слуга тієї ж години. 14. А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. 15. Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. 16. І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, 17. щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.” 18. Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. 19. І приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.” 20. А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.” 21. Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.” 22. Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.” 23. Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні. 24. Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.
фінансово.
Щиро дякуємо!
