Греко-католицький календар:
Мчч. Якинта, Еміліяна
Ап. – 1 кор. 152 зач.; 12, 12-26.
12. Так само, як тіло є одне, хоч і багато має членів, і всі члени тіла, хоч є їх і багато, становлять одне тіло, так і Христос. 13. Усі бо ми христилися в одному Дусі, щоб бути одним тілом чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, і всі ми були напоєні одним лише Духом. 14. Тіло бо складається не з одного тільки члена, а з багатьох. 15. Коли б нога сказала: «Я не рука, отже не входжу у склад тіла», – то хіба через те не належала б до тіла? 16. І коли б вухо сказало: «Я не око, отже не входжу у склад тіла», – то хіба через те воно не належало б до тіла? 17. Якби все тіло було оком, де ж тоді був би слух? Якби все воно було вухом, де був би нюх? 18. Таж Бог розподілив члени – кожного з них – у тілі, як хотів. 19. Якби все було одним членом, де було б тіло? 20. Тепер же членів є багато, але одне лиш тіло. 21. Не може око руці сказати: «Ти мені непотрібна!» Чи голова ногам: «Ви мені непотрібні!» 22. Бож члени тіла, що слабшими здаються, є найпотрібніші; 23. і тим членам, що здаються непочесними в тілі, ми, власне, даємо більше чести, і наші непристойні члени зазнають більшої пошани; 24. ті ж, що у нас пристойні, її не потребують. Та Бог так уклав тіло, що дав більше чести нижчому членові, 25. щоб не було роздору в тілі, але щоб члени дбали однаково один про одного. 26. І як страждає один член, страждають усі з ним члени; і як один член у славі, радіють з ним усі члени.
Єв. – Мт. 76 зач.; 18, 18-22; 19, 1-2, 13-15.
18. Істинно кажу вам: Усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі. 19. Знов істинно кажу вам: Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним; 20. бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них.” 21. Тут підійшов Петро й каже до нього: “Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?” 22. Ісус промовив до нього: “Не кажу тобі: До сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім.”
1. І коли Ісус скінчив слова ці, покинув Галилею і прибув у сторони Юдеї, що за Йорданом. 2. Сила народу йшла за ним, і він їх оздоровив там.
13. Тоді приведено до нього дітей, щоб він, поклавши на них руки, помолився. Учні ж боронили їм. 14. Ісус сказав їм: “Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне.” 15. І поклавши на них руки, пішов звідти.