Римо-католицький календар
Четвер ХХ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Суд 11, 29-39а
Читання з Книги Суддів.
Тими днями зійшов на Єфту дух Господній, і він перейшов Гілеад і Манассію, далі вирушив на Міцпу гілеадську й звідтіль прибув до синів Аммона. І обрікся Єфта перед Господом таким обітом: «Якщо Ти віддаси синів Аммона у мою руку, то хто б не вийшов із дверей мого дому мені назустріч, коли повертатимусь переможно від синів Аммона, той буде Господу, і я принесу його на всепалення».
І двигнувся Єфта на синів Аммона, воювати з ними, і видав їх Господь йому в руки. І він громив їх від Ароера до Мінніта, через двадцять міст, і аж до Авел-Кераміма їм була завдана дуже велика поразка. Отак покорилися сини Аммона перед синами Ізрáїля.
Повертався Єфта у Міцпу додому, аж ось дочка його виходить йому назустріч з бубнами й танцями. Була ж вона в нього єдина; не було в нього, окрім неї, ні сина, ні дочки. Побачивши її, роздер він на собі одежу й скрикнув: «Ой горе, донечко моя, як ти мене засмутила! Занапастила ти мене! Відкрив я мої уста перед Господом і мушу дотримати слова».
Вона відказала йому: «Батьку мій! Коли відкрив ти твої уста перед Господом, чини зі мною згідно з тим, що вийшло з твоїх уст. Дав же таки Господь тобі помститись над твоїми ворогами, над синами Аммона». Просила вона лише в батька свого: «Одне тільки дозволь мені: дай мені волю два місяці, й піду я собі з подругами моїми в гори оплакувати моє
дівоцтво».
Він відказав: «Іди!» І пустив її на два місяці. І пішла вона з подругами своїми в гори оплакувати своє дівоцтво.
Як же минуло два місяці, повернулась вона до батька свого, і він виконав на ній обіт свій, що ним обрікся.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 40(39), 5. 7-8а. 8б-9. 10 (П.: пор. 8а і 9а)
Приходжу Божу виконати волю
або: Ось я приходжу, Господи, щоб чинити Твою волю.
Блаженний чоловік, *
для якого Господь — його надія,
який не приєднався до гордих *
і тих, які схиляються до неправди.
Жертви і приношення не схотів Ти, *
але Ти відкрив мені вуха.
Всепалення і жертви за гріх не забажав Ти. *
Тоді я сказав: «Ось я приходжу.
У сувої книги *
написано про мене.
Виконати Твою волю, Боже мій, я бажаю *
і Твій закон у нутра мого глибинах.
Я благовістив правду *
на великому зібранні,
адже своїм устам не забороню. *
Господи, Тобі відомо».
Спів перед Євангелієм
Пор. Пс 95, 8аб
Алілуя, алілуя, алілуя.
Сьогодні не робіть закам’янілими ваші серця,
але слухайте голос Господній.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 22, 1-14
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус знову заговорив до первосвященників і старших народу у притчах, кажучи: «Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові. Він послав своїх слуг покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. Тоді знову послав інших слуг, кажучи: “Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!”
А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг; інші ж, схопивши його слуг, познущалися над ними, зневажили їх і повбивали. Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив тих убивців і спалив їхнє місто.
Тоді каже своїм слугам: “Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на виїзди з міста і, кого тільки зустрінете, кличте на весілля”. Вийшовши на дороги, ті слуги зібрали всіх, кого знайшли — і поганих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми за столами.
Цар прийшов подивитися на тих, хто був за столом, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, і каже йому: “Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу?” Той же мовчав. Тоді сказав цар слугам: “Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів”.
Адже багато запрошених, та мало вибраних!»
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Чому до Бога треба приходити у весільному одязі? (Слово між нами)
Гріх гордині і брак розкаяння (о. Кирило Лесько)
фінансово.
Щиро дякуємо!
