Перші осінні дощі, як завжди застають зненацька, відкриваю шафу і проводжу ревізію теплих речей: два светрика акуратно складені поверх двох пар джинсів, одна спідниця про всяк випадок. Нижче на поличці розкладені речі чоловіка, його перелік речей не перевищує мій небагатий гардероб. Посміхаюсь, поряд з нашою шафою, вгинаючись під вагою стоїть шафа з книгами: наша головна інвестиція – книги для дітей: художні книжки, енциклопедії, довідники, посібники. Заспокоюю себе, речі не головне – важливо освіта, яку ми даємо своїм дітям. Хоча в цьому році особливо сутужно з грошима: третя дитина пішла в так звану «елітну» гімназію.
Взагалі навчання у нас в країні безкоштовне, але це – взагалі, а в окремих випадках школа, яка має високий рейтинг та входить до сотні кращих шкіл України і сама стає окремим чи особливим випадком. Після покупок трьох комплектів шкільної форми, спортивного одягу, шкільного приладдя та безлічі інших дрібниць наш сімейний бюджет нагадує останні дні банку «Надра» – список того, що потрібно ще купити значно перевищує залишки коштів. І я співчуваю директору цього банку, напевно, він почувався так само, споглядаючи на свій невтішний фінансовий звіт.
Перші дні у школі, стараюсь пробігати непоміченою повз класного касира, але не вдається. Якщо у старших клас уже облаштований і потрібно здати тільки на додаткові книги і зошити, то у малої усе тільки починається. Батьки, які ведуть свою першу чи може єдину дитину у школу, один поперед іншого стараються продемонструвати свої статки і перелік речей «просто необхідних» дітям росте просто щодня. Кондиціонер, плазмовий монітор, і так далі і тому подібне – і ось уже за перші дні набігла тисяча гривень. Я сумно поглядаю на свою дитину: у три роки вона вже читала, в п’ять допомагала хлопцям з задачами за третій клас а чи важливо це для вчительки і школи і чи взагалі потрібні такі діти, якщо батьки не зможуть фінансово підтримати клас? І як бути тим батькам, які виховують п’ятеро чи більше дітей і які живуть на одну зарплатню? У яку школу їм вести своїх дітей? Чи якщо, наприклад, діти навчаються у сільській школі, яка є єдиною і взагалі не мають вибору? Який там рівень навчання і чи зможуть такі діти здати тестування, щоб вчитись у вузах безкоштовно? І хто їх підготує до тестування? Я не хочу сказати, що сільські школи – погані, але в більшості олімпіад перемагають саме учні міських шкіл. І навіть, якщо такі діти будуть учитись в гарній школі чи зможуть вони вирости і не відчувати свою «неповноцінність» не маючи ноутбука чи останньої моделі мобільного телефона. А як бути з подальшою освітою, в якому університеті вони зможуть навчатися, якщо ми не зможемо заплатити за навчання чи проживання чи навіть харчування в іншому місті?
Школа дійсно гарна і рівень навчання у ній високий, але й фінансові потреби такої школи зависокі, як для бюджету звичайної сім’ ї. Зітхаю,ще раз подумки кладу на важелі витрати на навчання в гімназії і знання, які вони мабуть там отримають і дістаю торішнього светрика – та скільки там тієї зими, головне – діти. А от чи правильно я вибираю, що для них головне?
У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
