Літургійні читання на суботу ХХIV звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Субота ХХIV звичайного тижня, рік І

Перше читання
1 Тим 6, 13-16

Читання з Першого послання святого апостола Павла до Тимотея.

Улюблений! Заповідаю тобі перед Богом, який усе оживляє, та Христом Ісусом, котрий склав добре свідчення при Понтії Пилаті, — щоб ти зберіг заповідь незаплямованою, бездоганною, аж до об’явлення Господа нашого Ісуса Христа, про яке свого часу об’явить блаженний і єдиний сильний, Цар царів і Володар володарів, єдиний, хто має безсмертя і живе в неприступному світлі, якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 100(99), 2-3. 4-5 (П.: пор. 2в)

Станьте веселі перед ликом Божим.

Служіте Господу з радістю, †
веселими з’явіться перед Його обличчям. *
Знайте, що Господь є Богом,
що Він створив нас, і ми Йому належим; *
ми є Його народом, вівцями Його отари.

Входьте в Його брами з подякою, — *
в Його двори — з хвалою;
Його прославте, *
Його Ім’я благословляйте.

Адже Господь добрий, *  
Його милість — навіки,
і Його вірність — *
з покоління в покоління.

Спів перед Євангелієм
Лк 8, 15

Алілуя, алілуя, алілуя.

Блаженні ті, які, почувши Слово щирим і добрим серцем, 
бережуть і приносять плід у терпінні.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Лк 8, 4-15

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу, коли ж зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Ісуса, Він промовив через притчу: «Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні поз’їдали його. А інше впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи. Ще інше впало серед терня, і як виросло разом з ним терня, то заглушило його. Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало плід у сто разів». Кажучи це, Він вигукнув: «Хто має вуха, щоб слухати, — нехай слухає».
Учні ж запитували Його, що мала би означати ця притча.
А Ісус відказав: «Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим — у притчах, щоби дивилися — і не бачили, щоби слухали — і не розуміли. Ось що означає ця притча: Зерно — то Слово Боже. Те, що при дорозі, — це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб увірувавши, не спаслися. А те, що на камені, — це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають. А те, що в терня впало, — це ті, які почули, але, заглушені клопотами, багатством та життєвими насолодами, йдуть і не приносять зрілого плоду. А те, що на добрій землі, — це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпеливості».

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Не будь самотнім героєм! (Слово між нами)

Слухаємо — чи … чуємо? (курс «Дабар»)

У стражданні душа дозріває до Божого Царства (о. Кирило Лесько)