Префект Конгрегації у справах духовенства 67-річний кардинал Мауро П’яченца дав інтерв’ю агенції Zenit. У ньому ієрарх наголосив, що в Церкві завжди існували «відцентрові сили», які прагнули зробити її «більш нормальною», «пристосувати» її до вимог світу. Але така «нормальна» Церква втратила б свою пророчу силу, їй вже нічого було б сказати людству. Специфікою нашого часу є те, що подібні погляди мають більш широке поширення, і це – завдяки рекламі, яку їм забезпечують мас-медіа. На думку префекта ватиканської Конгрегації, нинішні псевдо-реформатори прагнуть виправдати гріх з тим, щоб людині вже не було потреби відкриватися на Боже милосердя.
Кардинал П’яченца не погодився з тим, що той статус, який єпископ Риму має в Католицькій Церкві, є перешкодою в екуменічному діалозі з «відокремленими братами». Глава ватиканської дикастерії помітив, що служіння Папи взагалі не можна оцінювати в категоріях влади. Джерело цього служіння – «головування в любові», та особиста відповідальність, яка покладена Богом на Папу за стан справ в усьому християнському світі. Діалог між різними християнськими конфесіями, а також між різними релігіями, необхідно продовжувати та інтенсифікувати, і Папі належить абсолютно виняткова роль у цьому діалозі.
Відповідаючи на питання, що стосується жіночого священства, кардинал П’яченца нагадав, що це питання вже вирішено раз і назавжди Йоаном Павлом II, який силою свого авторитету постановив у 1994 р., що Бог встановив, що священиче рукоположення зарезервовано виключно для чоловіків, а тому Церква не має влади що-небудь міняти в цій галузі. З іншого боку, в Церкві достатньо місця для того, щоб жінки змогли реалізувати своє християнське покликання у відповідності зі своїми здібностями. Ніщо не заважає, наприклад, тому, щоб жінка стала главою прес-служби Ватикану або навіть головою адміністрації Святого Престолу, – додав кардинал.
Префект Конгрегації духовенства виступив також на захист целібату. Він зазначив, що його скасування навряд чи зменшить кількість священиків, які залишають священство. За статистикою, кількість подружніх пар, що розлучилися, становить близько 40%, в той час як служіння священиків залишає всього лише 2%. Скасування целібату не поліпшить і ситуацію з покликаннями. Якраз в конфесіях, де немає обов’язкового целібату, вибухнула найглибша криза покликань. А ми поступово виходимо їх цієї кризи, – заявив італійський ієрарх, підкресливши при цьому, що справжній розквіт духовні покликання переживають там, де постійно моляться за нові покликання, де регулярно відбуваються адорації в цьому намірі і поважається специфіка священицького служіння. Досвід доводить дієвість саме цих методів, – констатував кардинал П’яченца.
За матеріалами: Sibcatholic.ru
фінансово.
Щиро дякуємо!
