Римо-католицький календар
Субота ХХХ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Рим 11, 1-2а. 11-12. 25-29
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати! Я запитую: Хіба відкинув Бог свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин — з насіння Авраама, з Веніяминового племені. Не відкинув Бог свого народу, який Він наперед знав. Отже, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але у їхньому спотиканні — спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до ревнощів. Якщо ж їхнє спотикання є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більшою — їхня повнота!
Адже не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізрáїль залишатиметься частково запеклим, доки не ввійде повнота язичників. Таким чином, весь Ізрáїль спасеться, як написано: «Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова. Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!»
Тож згідно з Євангелієм, вони – вороги задля вас, а згідно з обранням, — улюблені задля батьків. Адже Боже покликання та дари — безповоротні!
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 94(93), 12-13а. 14-15. 17-18 (П.: пор. 14а)
Господь народу свого не відкине
Блаженний чоловік той, *
якого Ти, Господи, напоумляєш,
навчаєш свого закону, *
щоб у дні лихі полегшення дати.
Адже Господь свого народу не відкине *
і спадщини своєї не залишить напризволяще.
Адже повернеться правда до суду, — *
дотримуються її всі щирі серцем.
Коли я кажу: «Нога моя похитнулась», — *
Твоя милість, Господи, дає мені підтримку.
Господи, через надмір турбот, що у моєму серці, *
Твої потіхи моїй душі полегшення приносять.
Спів перед Євангелієм
Мт 11, 29аб
Алілуя, алілуя, алілуя.
Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене,
бо Я лагідний і покірний серцем.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 14, 1. 7-11
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним.
А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм: «Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними, і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: “Поступися йому місцем”. І тоді з соромом станеш займати останнє місце.
Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: “Друже, пересядь вище”. Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою. Бо кожний, хто підноситься, буде принижений; а той, хто понижує себе, буде піднесений».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Як правильно ходити в гості (Слово між нами)
Бог промовляє до нашого серця (о. Станіслав Свурка)